Фіялка каменелюбна
| ?Фіялка каменелюбна | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Відділ: | Вищі рослини (Streptophyta) |
| — | Ембріофіти (Embryophyta) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Насінні (Spermatophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiospermae) |
| — | Евдикоти |
| — | Розиди |
| Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
| Родина: | Фіалкові (Violaceae) |
| Рід: | Фіалка (Viola) |
| Вид: | Фіялка каменелюбна |
| Біноміальна назва | |
| Viola rupestris F.W.Schmidt, 1791 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Viola rupestris |
 Віківиди: | Viola rupestris |
 EOL: | 2889920 |
| IPNI: | 869158-1 |
 NCBI: | 502521 |
Фіялка каменелюбна[1], фіалка гола[2], фіалка піскова[2] (Viola rupestris) — вид рослин з родини фіалкові (Violaceae), поширений у Європі й помірній Азії. Етимологія: лат. rupes — «камінь», estris — прикметниковий суфікс, який вказує на походження або місце проживання[3].
Опис
Багаторічна трава. Висота: 2–6(10) см. Стебло листяне, розгалужене, зазвичай щільно короткошерсте. Листя: у базальній розетці й чергується на стовбурі, черешкове. Листові пластини ниркоподібно-серцеподібні, з дрібно закругленими зубчиками, щільно волосаті, товсті, від синювато-зелених до темно-зелених, базальна виїмка досить дрібна. Прилистки яйцювато-ланцетні, довго зубчасті[2].
Квітки самотні в пазухах, похилі. Віночок від синьо до світло-пурпурового, (іноді білий), ≈ 1.0–1.5 см завширшки; пелюсток 5, найнижча зі шпорою (іноді білою). Чашолистків 5. Тичинок 5. Плід: короткошерста, 3-х клапанна коробочка. Час цвітіння: травень і червень (ssp. rupestris); липень і серпень (ssp. relicta)[4]
Поширення
Поширений майже у всій Європі й у помірних областях Азії[5]. Населяє узгір'я, схили широколистяних лісів, скелясті відслони, піщанисті луки, прірви[4].
В Україні зростає на відслоненнях — у західному Лісостепу[2].
Галерея
Див. також
Джерела
- ↑ Viola rupestris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 105. (рос.)(укр.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
- ↑ а б NatureGate. Архів оригіналу за 23 жовтня 2020. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 01.11.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).