Закрутка болотяна
| ?Закрутка болотяна | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Молюски (Mollusca) |
| Клас: | Черевоногі (Gastropoda) |
| Ряд: | Стебельчастоокі (Stylommatophora) |
| Родина: | Закруткові (Vertiginidae) |
| Рід: | Закрутка (Vertigo) |
| Вид: | Закрутка болотяна |
| Біноміальна назва | |
| Vertigo geyeri Lindholm, 1925[2] | |
Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Vertigo geyeri | |
| Vertigo geyeri | |
| 22940 | |
| 2021770 | |
Закрутка болотяна[3][4][5], або равлик-завиток чотиризубий[6][7], Vertigo geyeri, — вид молюсків з родини Vertiginidae.
Занесено до Червоної книги України з 2021 року.[3]
Назва
Видова назва geyeri вшановує німецького малаколога Давида Геєра (1855—1932).
Поширення
Альпійсько-бореальний вид, що поширений в Європі. Він має розсіяне і часто локалізоване поширення в багатьох країнах, і є задокументовані місцеві вимирання, особливо там, де вид зустрічається в ізольованих популяціях та/або знаходиться на межі свого ареалу. Вид поширений в Скандинавії до 64° широти. В Ірландії є велика ізольована популяція. Лише дуже невеликі популяції відомі в Англії, Шотландії та Уельсі. На материку ареал виду поширюється, здебільшого в невеликих популяціях в Німеччині, Чехії, Словаччини та альпійських регіонах Австрії, Швейцарії, Східної Франції, в країнах Балтії, на північному заході Росії. Він трактується як льодовиковий реліктовий вид. Нещодавно вид був знайдений і в Центральному Алтаї.
Опис
Мушля у формі яйця має лише 1,7-1,9 мм в довжину і 1,2 мм в ширину. Має до 5 мутовок, які відокремлюються одна від одної глибокими швами. Рот має 4 невеликих виступи (так звані «зуби») — один тім'яний, один стовпчастий і два піднебінних, але може бути і менше зубів. Колір корпусу червонувато-коричневий, а поверхня глянцева. Раковини майже гладкі, за винятком слабкої регулярної смуги росту.
Спосіб життя
Тварини живуть на краю вапнякових боліт. Вони віддають перевагу значенням pH від 7 до 8 і максимально постійним рівням води. Береги потрібно вкрити ситником (Juncus) і осокою (Carex). Про спосіб життя та харчування відомо небагато.
Примітки
- ↑ Killeen, I., Moorkens, E. & Seddon, M.B. (2011) Vertigo geyeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 9 березня 2022
- ↑ (нім.) Lindholm W. A. 1925. Studien an palaearktischen Vertigo-Arten. Archiv für Molluskenkunde 57 (5/6): 241—251.
- ↑ а б Наказ Міндовкілля від 19.01.2021 (набрав чинності 12.03.2021) Про затвердження переліків видів тварин, що заносяться до Червоної книги України (тваринний світ), та видів тварин, що виключені з Червоної книги України (тваринний світ). Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Балашов И. Охрана наземных моллюсков Украины. — Киев: Институт зоологии НАН Украины, 2016. — 272 с.
- ↑ Щоголів І., Паночіні С. Словник зоологічної номенклатури. Ч. 3. Назви безхребетних тварин. Evertebrata / Київ: ДВУ, 1928. − 186 с.
- ↑ Сверлова Н. В. Наукова номенклатура наземних молюсків фауни України — Львів: Вид-во Держ. природозн. музею, 2003. — 78 с.
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]: — Львів, 2012. — С. 57
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).