USS Long Beach (CGN-9)
| Крейсер «Лонг-Біч» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Атомний ракетний крейсер «Лонг-Біч» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Атомний ракетний крейсер | |
| Держава прапора | 
| |
| Спущено на воду | 14 липня 1959 року | |
| Введено в експлуатацію | 9 вересня 1961 року | |
| Виведений зі складу флоту | 1 травня 1995 року | |
| Статус | зданий на злам | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 15 540 тонн (стандартна) | |
| Довжина | 219,84 м | |
| Ширина | 21,79 м | |
| Осадка | 9,32 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 ядерних реактори C1W 2 парові турбіни «General Electric» | |
| Потужність | 80 000 к.с. | |
| Швидкість | 30 вузлів | |
| Екіпаж | 1 160 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 x 127-мм гармати Mark 12 5"/38 | |
| Торпедно-мінне озброєння | 2 x 3 342-мм торпедні апарати | |
| Ракетне озброєння | 2 x 2 ЗРК RIM-2 Terrier 2 ЗРК RIM-8 Talos 8-касетна система RUR-5 ASROC | |
| Зенітне озброєння | 2 ЗРК Phalanx CIWS | |
«Лонг-Біч» (CLGN-160 / CGN-160 / CGN-9) був атомним ракетним крейсером у військово-морському флоті Сполучених Штатів і першим у світі атомним надводним кораблем. Це третій корабель флоту США, названий на честь міста Лонг-Біч, Каліфорнія.
Він був єдиним представником типу "Long Beach", а також останнім крейсером, побудованим для флоту Сполучених Штатів за конструкцією крейсера; всі конструкції наступних типів крейсерів передбачали збільшені корпуси есмінців (і спочатку ці крейсери класифікувалися як лідери есмінців) або, у випадку типу Олбані, були результатом модифікації вже наявних крейсерів. [джерело?]
Історія створення
«Лонг-Біч» був закладений 2 грудня 1957 року, спущений на воду 14 липня 1959 року і введений в експлуатацію 9 вересня 1961 року під командуванням Евгена Паркса Вілкінсона (Eugene Parks Wilkinson), який раніше обіймав посаду першого командира першого у світі атомного підводного човна «Наутілус». Він ходив у походи до В'єтнаму під час війни там і кілька разів служив у західній частині Тихого океану, Індійському океані та Перській затоці. В 1990-ті ядерна енергетична установка була визнана занадто дорогою для використання на надводних кораблях, менших, ніж авіаносець, а після закінчення Холодної війни відбулися значні скорочення бюджету на оборону. Тому «Лонг-Біч» був списаний 1 травня 1995 року замість здійснення третьої заправки його реактора ядерним паливом. Те, що залишилося від корпусу після демонтажу надбудови та ядерного реактора, було продано на обрухт у 2012 році.
Конструкція
Спочатку «Лонг-Біч» планувалося побудувати у розмірах фрегата (за американською класифікацією, фактично це були лідери есмінців). Проте через потребу у просторі для розміщення систем озброєння, зокрема крилатих ракет «Регулус» та 127 міліметрових корабельних гармат, корабель було перепроектовано у корпусі крейсера, що вивільнило простір за надбудовую для розміщення крилатих ракет "Регулус"/"Поларіс".[1] «Лонг-Біч» був останнім крейсером побудований за стандартною конструкцією корпусу крейсера часів Другої світової війни.[2]
Історія служби
Примітки
- ↑ Polaris will be carried on "A" ship. Sarasota Herald-Tribune. Associated Press. 1 серпня 1959. с. 10. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 лютого 2019.
- ↑ Historic Navy Cruiser, USS Long Beach, To Be Auctioned As Scrap Metal By Government Liquidation Starting Tuesday, July 10. PR Newswire. 12 червня 2012. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 26 січня 2016.
|
Це незавершена стаття про військові кораблі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).