YaChudo

Universal Media Disc

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Universal Media Disc
Тип носіяоптичний диск
Ємність900 Мб (один шар), 1,8 Гб (два шари)
Зчитувальний механізмлазерний діод, 660 нм
РозробленоSony
Застосуваннявідеоігри, фільми, музика
Рік випуску12 грудня 2004
Передня частина диску UMD

Universal Media Disc (UMD) — оптичний носій, розроблений компанією Sony для використання у гральних консолях PlayStation Portable. Може вміщувати до 1,8 ГБ даних: відеоігри, відео та музику[1][2]. Не використовувався на інших пристроях — у новіших консолях Sony від нього відмовились на користь флешпам'яті та завантажень через Інтернет.

Зберігання відео

UMD-диски в основному використовувались для зберігання ігор на PSP, але також на них записували фільми та меншою мірою серіали для перегляду на PSP. Відео кодувалось у форматі H.264/MPEG-4 AVC, а аудіо — у ATRAC3plus або PCM. Відео на UMD зазвичай кодувались у розширенні 720×480, однак при перегляді на PSP картинка зменшувалась. Усього вийшло приблизно 1500 різних фільмів на UMD (з яких 1000 можна дивитись у будь-якому регіоні). Гурт The Offspring випускав на цих дисках Complete Music Video Collection[3]. BBC випускав у Великобританії різні передачі на UMD, наприклад: «Офіс», «Майті Буш», «Доктор Хто», «Маленька Британія». WWE випускали окремі рестлерські хайлайти та документальні фільми у цьому форматі, наприклад: «Monday Night War», «Jake "The Snake" Roberts: Pick Your Poison» та WWE Raw Homecoming (спеціальний випуск WWE Raw з нагоди повернення до USA Network); Єдина подія WWE, яка виходила для перегляду на UMD (формат pay-per-view) — Реслманія XXIV[4].

Виступ Тупака Шакура, Live at the House of Blues, теж виходив на UMD. На диску також було кілька кліпів, зокрема Hit 'Em Up.[5][6]

У Японії на UMD випускали порнофільми[7]. Компанія Sony була проти того, щоб порностудії випускали свої роботи на її дисках, але при тому заявила, що не в змозі обмежувати їх поширення на UMD, на відміну від ігор та іншого ПЗ для PSP.[8]

Технічні характеристики

Специфікація диска описується стандартом ECMA-365 «Data Interchange on 60 mm Read-Only ODC — Capacity: 1,8 Gbytes (UMD)»[1].

  • Розмір: приблизно 65 мм × 64 мм × 4,2 мм
  • Ємність: 1,80 ГБ (двошаровий), 900 МБ (одношаровий)
  • Довжина хвилі лазера: 660 нм (червоний)
  • Числова апертура: 0,64
  • Крок доріжки: 0,70 мкм
  • Мінімальна довжина паза: 0,1384 мкм
  • Модуляція: 8-to-16 RLL(2,10)
  • Шифрування: 128-бітний AES[відсутнє в джерелі]

Положення

Згідно із стандартом ECMA, Sony врахували підтримку двох можливих поліпшень для UMD у майбутньому[1].

  1. Захисний засов: подібно до мінідисків та 31⁄2-дюймових гнучких дисків, цей засов має захищати диск всередині від випадкових контактів.
  2. Автоприймання: на UMD була спеціальна виїмка, за яку потенційні майбутні дисководи могли б схопити і втягнути диск (подібно до приводів стаціонарних PlayStation, крім окремих моделей Slim).

Регіональний захист

Більшість UMD з музикою і відеоконтентом використовують код регіонального захисту, який застосовується також для DVD. З іншого боку, диски з іграми зазвичай не мають регіонального кодування.

Доступність та підтримка

UMD мали ємність від близько 900 мегабайт до 1,8 гігабайт[9], та могли зберігати аудіо та SD-відео, проте пропрієтарна природа формату та брак приводів для запису і пустих дисків-болванок заважали його поширенню. UMD за весь час свого існування підтримувались лише консолями PlayStation Portable, через що ринок потенційних споживачів, порівняно з іншими оптичними форматами, був дуже обмеженим. Ще одним чинником була висока ціна випуску фільмів на UMD: вони продавались по цінам, близьким до DVD, однак на них не було додаткового змісту. Через погані продажі фільмів на UMD, у часи, коли формат ще був новим, такі великі студії, як Universal та Paramount перестали випускати на ньому свої продукти[10][11]. Роздрібні дистрибутори мали подібні проблеми: у 2006 році, Wal-Mart почали зменшувати місце, виділене під фільми на UMD[12].

Наприкінці 2009 року, Sony почали заохочувати розробників переходити з поширення на UMD на цифрову дистрибуцію через PlayStation Network, незадовго до виходу PSP Go, що була першою та єдиною моделлю PSP без UMD-приводу[12]. Проте, система погано продавалась порівняно з попередніми моделями: більшість покупців продовжували придбавати PSP-3000, сумісну з UMD, що й далі продавалась паралельно з PSP Go.[13][14] Попри кампанію поширення більшої кількості ігор на PlayStation Network напередодні запуску PSP Go, більш як половина бібліотеки PSP була доступною лише на UMD, наприклад Crisis Core: Final Fantasy VII та Kingdom Hearts Birth by Sleep, а також американські версії Final Fantasy та Final Fantasy II. З моменту виходу PSP Go, кілька ігор вийшло ексклюзивно на PlayStation Network, як-от LocoRoco Midnight Carnival та міжнародна версія Final Fantasy III. Однак, більшість нових ігор і надалі виходили на UMD, та за винятком ігор, виданих SCE, не все виходило на PlayStation Network.

Консоль-наступниця PlayStation Portable, PlayStation Vita, не мала підтримки UMD у жодній зі своїх моделей. Подібно до PSP Go, Sony зробили ухил на цифрові завантаження у Vita, при тому основним медіа-форматом у Vita були флеш-картриджі. Випуск фільмів на UMD припинився у 2011 році. Ігри видавались на UMD до 2013 році. Виробництво UMD закінчилось, коли наприкінці 2016 року в Японії закрилась остання фабрика, що їх виробляла.

UMD з іграми та програмами можна дампити у файли образів диску (.iso або .cso) за допомогою модифікованих PSP. Такі файли можна завантажувати на SD-картку (Memory Stick) модифікованого PSP та запускати там, таким же чином, як якби вони були завантажені з PlayStation Network.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в Ecma International (Червень 2005). Data Interchange on 60 mm Read-Only ODC—Capacity: 1,8 Gbytes (UMD) (PDF).
  2. ↑ Trademark Status & Document Retrieval. tsdr.uspto.gov. United States Patent and Trademark Office. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 15 грудня 2023.
  3. ↑ The Offspring: Complete Music Video Collection [UMD for PSP] (2005). Amazon. 8 листопада 2005. Архів оригіналу за 6 січня 2009. Процитовано 8 липня 2013.
  4. ↑ Someone Bought This: WWE + UMD + PSP = Not for me!. WrestleCrap. 28 червня 2015. Процитовано 7 травня 2020.
  5. ↑ Tupac* - Live At The House Of Blues. Discogs (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 21 лютого 2020.
  6. ↑ Tupac - Live at the House of Blues (UMD Mini For PSP) (UMD, Region 1) - dvdloc8.com. dvdloc8.com. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
  7. ↑ PSP procures porn in Japan. GameSpot.com. 2 червня 2005. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 19 листопада 2017.
  8. ↑ Cook, Chris (17 червня 2005). Sony Computer Entertainment Frowns On PSP UMD Porn, Can't Stop Sales. Game Informer. Архів оригіналу за 31 липня 2008. Процитовано 6 січня 2009.
  9. ↑ Universal Media Disc _ AcademiaLab. academia-lab.com. Процитовано 27 квітня 2026.
  10. ↑ Arnold, Thomas K. (30 березня 2006). UMD losing H'wood game. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 1 квітня 2009. Процитовано 11 лютого 2010.
  11. ↑ Erickson, Kris (15 серпня 2008). Sony Continues to Support UMD Format with New Pricing. GameFlavor. Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 11 лютого 2010.
  12. ↑ а б Sony PSP2 Rumors Bogus. The Business Insider. 17 грудня 2008. Архів оригіналу за 23 серпня 2009. Процитовано 27 жовтня 2009.
  13. ↑ Moses, Asher (20 жовтня 2009). PSP Go a no-go as Sony struggles for sales. Fairfax Digital. Архів оригіналу за 1 березня 2010. Процитовано 11 лютого 2010.
  14. ↑ Gantayat, Anoop (2 листопада 2009). Enterbrain Shares PSP go First Day Sales. andriasang.com. Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 11 лютого 2010.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).