YaChudo

Дрізд острівний

Переглядів: 0. Оновлено 02.11.2026.

?Дрізд острівний

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:Дроздові (Turdidae)
Рід:Дрізд (Turdus)
Вид:Дрізд острівний
Біноміальна назва
Turdus olivaceofuscus
Hartlaub, 1852
Мапа поширення
Мапа поширення
Посилання
Вікісховище:Turdus olivaceofuscus
Віківиди:Turdus olivaceofuscus
EOL:1052737
ITIS:563599
МСОП:22736406
NCBI:338145

Дрізд острівний[2](Turdus olivaceofuscus) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae). Ендемік острова Сан-Томе біля узбережжя Західної Африки. Трапляється в більшості середовищ існування з деревним покривом.

Опис

Turdus olivaceofuscus вирізняється сірувато-коричневим і білим крапчастим забарвленням. Кольори змінюються залежно від віку тварини, як правило, воно буде мати біле забарвлення по всьому тілу з маленькими чорними цятками, а в міру дорослішання верхня частина його тіла стає сіро-коричневою. Він має крила, які виділяються порівняно з рештою тіла. Маса тіла зазвичай у межах 106—134 г у самців і 106—140 г у самиць; довжина тіла 26—28 см; розмах крил 42—47 см.

Спосіб життя

Вид мешкає в первинних і вторинних лісах на висоті до 2024 м. Він віддає перевагу низовинам, а також займає плантації какао з затіненими деревами Erythrina, фруктові сади та кавові плантації, а також сухі ліси в савані та хмарних лісах. Однак на плантаціях він менш поширений, ніж у лісі. Харчується безхребетними і фруктами. Розмноження відбувається з кінця липня по січень, з піком між жовтнем і груднем. Гніздо являє собою об'ємну чашу змішаної сухої рослинної речовини та бруду, зазвичай розташовану на 0,5—4 м над землею серед густої рослинності. У кладці два яйця.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2018). Turdus olivaceofuscus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 28 серпня 2024
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).