Злочик білогорлий
| ?Злочик білогорлий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Leiothrichidae |
| Рід: | Кратеропа (Turdoides) |
| Вид: | Злочик білогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Turdoides gilberti (Serle, 1949) | |
| Синоніми | |
| Kupeornis gilberti | |
| Посилання | |
| Turdoides gilberti | |
| Turdoides gilberti | |
| 560642 | |
| 22716655 | |
| 634302 | |
Зло́чик білогорлий[2] (Turdoides gilberti) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae[3]. Мешкає в Камеруні і Нігерії.
Опис
Довжина птаха становить 21-23 см, вага 64 г. Верхня частина тіла і верхні покривні пера крил бронзово-оливкові, надхвістя і верхні покривні пера хвоста рудуваті. Хвіст темно-оливково-коричневий з рудим краєм. Обличчя біле з легким винно-бордовим відтінком. Горло і верхня частина грудей білі. Нижня частина тіла оливкова з легким бордовим відтінком, нижні покривні пера хвоста дещо тьмяніші. Очі світло-сирі або світло-сизі. Дзьоб світло-коричневий, знизу білуватий. Лапи зеленувато-сірі або блакитнувато-сірі. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія
Білогорлі злочики мешкають на заході Камеруну і на південному сході Нігерії. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Камерунського нагір'я. Зустрічаються на висоті від 950 до 2130 м над рівнем моря.
Поведінка
Білогорлі злочики живуть зграйками по 10-12 птахів, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з нігерійськими торо. Живляться переважно комахами.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція білогорлих злочиків становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Turdoides gilberti. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (Жовтень 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).