YaChudo

Turbinicarpus alonsoi

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

?Turbinicarpus alonsoi
укр. Турбінікарпус Алонсо
Turbinicarpus alonsoi
Turbinicarpus alonsoi
Охоронний статус

На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Евдикоти
Порядок:Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:Кактусові (Cactaceae)
Підродина:Cactoideae
Триба:Cacteae
Рід:Турбінікарпус (Turbinicarpus)
Вид:Турбінікарпус Алонсо
Біноміальна назва
Turbinicarpus alonsoi
Glass & S.Arias 1996
Посилання
Вікісховище:Turbinicarpus alonsoi
Віківиди:Turbinicarpus alonsoi
EOL:5185358
IPNI:987239-1
ITIS:564913
МСОП:40972
NCBI:130181
The Plant List:tro-50181431

Turbinicarpus alonsoi (укр. Турбінікарпус Алонсо[1]) — вид роду Турбінікарпус.

Етимологія

Turbinicarpus alonsoi var. minimus

Видова назва дана на честь Алонсо Гасія Луна, молодого мексиканського хлопчика, який знайшов цю рослину в експедиції дослідника кактусів Чарльза Едварда Гласса.[2].

Ареал

Мексика (штат Гуанахуато).

Опис

Рослина одиночна, плоско-куляста, що досягає 6-9 см у діаметрі. Стебло знаходиться переважно під землею, може досягати довжини 9-10 см. Ребра спіралеподібні, розділені на горбки, сіро-зеленого кольору. Ареоли спочатку з коричневою шерстю, пізніше шерсть сіріє. Колючок 3-5, 20 мм завдовжки, сплощені, сірі з темним кінчиком. Квітки від вишнево-червоних до рожево-пурпурових, з більш яскраво забарвленою центральною смужкою, до 2 см завдовжки, пелюстки зубчасті. Маточка біла. Плід може містити близько до 100 насінин.

Принципи культивування

Загальні для роду Turbinicarpus

Розмноження

Розмножуються переважно насінням.

Примітки

  1. ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. ↑ Etymology of Cacti Species [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

  • Український сайт про кактуси і кактусистів [Архівовано 11 квітня 2011 у Wayback Machine.]
  • Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007г., — 472с. — ISBN 978-966-651-431-1
  • О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003.
  • Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).