Конюшина розлога
| ?Конюшина розлога | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Підродина: | Метеликові (Faboideae) |
| Триба: | Trifolieae |
| Рід: | Конюшина (Trifolium) |
| Вид: | Конюшина розлога |
| Біноміальна назва | |
| Trifolium diffusum Ehrh., 1792 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Trifolium diffusum |
 EOL: | 704111 |
| IPNI: | 523090-1 |
 ITIS: | 820022 |
 NCBI: | 97020 |
Конюшина розлога[1][2] (Trifolium diffusum) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Європі й зх. Азії.
Опис
Однорічна рослина 15–40 см. Головки великі, кулясті, при плодах яйцеподібні, до 3 см завдовжки; квітки пурпурові, 8–10 мм завдовжки; пелюстки спаяні в довгу трубку; листочки яйцевидно-еліптичні[2]. Стебла 15–60 см, розгалужені довгими пагонами. Насіння загалом серцеподібне або подовжено ниркоподібне, трохи плоскувате, 1.3–1.7 × 1.2–1.5 мм; поверхня гладка, злегка блискуча, від оливково-жовта до рожево-коричневої. 2n=16[3].
Поширення
Поширений у Європі й зх. Азії — Вірменія, Азербайджан, Грузія, Туреччина[4][5][6][7].
Населяє піщані ґрунти в лісах, лісових галявинах та луках[7].
В Україні вид зростає на солончакуватих луках, у кам'янистих місцях — у Донецькому Лісостепу, на півдні Степу і в Пд. Криму (Феодосійська міськрада, смт Судак, Карадазький заповідник); кормова рослина[2].
Використання
На природних диких популяціях пасуться дикі й одомашнені види тварин. T. diffusum є потенційним донором генів для L. pratense[7].
Загрози й охорона
Найбільшою в Європі загрозою є надмірний випас, але оскільки вид настільки поширений, це навряд чи загрожує виду в цілому[7].
Вид, імовірно, пасивно зберігається у багатьох заповідних зонах у всьому його ареалі, але оскільки в цих місцях не ведеться активне відстеження виду, він може зазнавати втрат популяції з часом від таких факторів, як кліматичні зміни[7].
Примітки
- ↑ Trifolium diffusum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 190. (рос.)(укр.)
- ↑ Vít Bojnanský, Agáta Fargašová. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora: The Carpathian Mountains Region. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 341. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
- ↑ а б в г д Osborne, J. (2011). Trifolium diffusum. The IUCN. Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 18.12.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).