Вінаго оливковокрилий
| ?Вінаго оливковокрилий | |
|---|---|
 Самець оливковокрилого вінаго | |
 Самиця оливковокрилого вінаго | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Вінаго (Treron) |
| Вид: | Вінаго оливковокрилий |
| Біноміальна назва | |
| Treron vernans (Linnaeus, 1771)[2] | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Columba verans | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Treron vernans |
 Віківиди: | Treron vernans |
 ITIS: | 177304 |
 МСОП: | 22691137 |
 NCBI: | 115702 |
Віна́го оливковокрилий[3] (Treron vernans) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae)[4]. Мешкає в Південно-Східній Азії.
Опис
Довжина птаха становить 25—30 см, вага 105—160 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова сіра, шия і верхня частина грудей рожеві, решта грудей оранжева. Спина оливково-зелена, крила зелені, першорядні махові пера чорні, третьорядні махові пера мають жовті краї, які формують на крилах жовті смуги. Живіт жовтий, боки сірі, хвіст чорний з чорною смугою на кінці, надхвістя каштанове. Самиці мають дещо менші розміри, живіт, горло та обличчя в них жовтуваті, тім'я і задня частина шиї зеленуваті. Лапи рожеві або червонуваті, дзьоб білий, блакитнуватий, зелений або сірий. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак тім'я в них сіре.
Поширення і екологія
Оливковокрилі вінаго мешкають на півдні М'янми, Таїланду, Камбоджі і В'єтнаму, на Малайському півострові, на Великих і Малих Зондських островах (на схід до Сумбави), на Філіппінському архіпелазі та на півночі Молуккських островів[5][6]. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в мангрових лісах, на плантаціях, в парках і садах[7]. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами. Розмножуються протягом усього року. В кладці два білих яйця, інкубаційний період триває 17 днів, пташенята покидають гніздо через 10 днів після вилуплення[8].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Treron vernans. Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Linné, Car. A. (1771). Regni Animalis Appendix. Aves. Mantissa Plantarum Altera. Holmia: Laurentius Salvius. с. 526. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 6 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 06 травня 2022.
- ↑ Robson, Craig (2005). Birds of Southeast Asia : Thailand, peninsular Malaysia, Singapore, Vietnam, Cambodia, Laos, Myanmar. Princeton and Oxford: Princeton University Press. с. 80. ISBN 978-0-691-12435-3.
- ↑ Myers, Susan (2009). Birds of Borneo : Brunei, Sabah, Sarawak, and Kalimantan. Princeton and Oxford: Princeton University Press. с. 97. ISBN 978-0-691-14350-7.
- ↑ KwekYan, C; SiYang, T; Kurukulasuriya, B; YiFei, C; Rajathurai, L; Lim, H; Tan, H (2012). Decadal changes in urban bird abundance in Singapore. Raffles Bulletin of Zoology. Supplement 25: 89—196.
- ↑ Wee, Y. C. (2005). Forging a closer relationship with Pink-necked Green-pigeons (PDF). Nature Watch. 13 (3): 16—21. Архів оригіналу (PDF) за 30 березня 2022. Процитовано 6 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde — Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves — A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
Посилання
- Pink Necked Green Pigeon — Pigeonpedia [Архівовано 3 вересня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).