Вінаго філіппінський
| ?Вінаго філіппінський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Голубоподібні (Columbiformes) |
| Родина: | Голубові (Columbidae) |
| Рід: | Вінаго (Treron) |
| Вид: | Вінаго філіпінський |
| Біноміальна назва | |
| Treron axillaris (Bonaparte, 1855) | |
| Підвиди | |
| Див. Підвиди | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Treron axillaris |
 Віківиди: | Treron axillaris |
 ITIS: | 1125251 |
 МСОП: | 22726291 |
 NCBI: | 2953462 |
Вінаго філіппінський[2] (Treron axillaris) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Філіппін. Раніше вважався конспецифічним з вінаго-помпадуром.
Опис
Довжина птаха становить 29 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців лоб, тім'я і потилиця сірі, обличчя має оливковий відтінок. Задня частина шиї темно-оливкова, верхня частина тіла яскраво-бордова, у самиць зелена. Покривні пера крил темно-сірі, темно-оливкові або чорні з жовтими краями. Махові пера чорні з вузькими жовтими або білими краями. Нижня частина спини темно-оливкова, верхні покривні пера хвоста дещо світліші. Центральні стернові пера яскраво-оливкові, решта стернових пер зверху оливкові або сірі. На кінці хвоста є широка сірувата смуга. Підборіддя і горло зеленувато-жовте, груди світло-оливкові, живіт світлий, сіро-зелений. Стегна тьмяно-сіро-зелені, пера на стегнах мають широкі жовті краї. Гузка кремово-біла, пера на ній мають сірі стрижні і вузькі жовті краї. Стернові пера знизу чорні з широкою сіруватою смугою на кінці. Райдужки рожеві з блакитним кільцем, навколо очей сині кільця. Восковиця і дзьоб біля основи темно-червоні, кінець дзьоба зеленуватий, лапи сизі.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[3]
- T. a. amadoni Parkes, 1965 — північ Лусону;
- T. a. axillaris (Bonaparte, 1855) — південь Лусону, острови Полілло, Катандуанес, Міндоро, Лубанг і Алабат;
- T. a. canescens Parkes, 1965 — Вісайські острови, Мінданао і Басілан;
- T. a. everetti (Rothschild, 1894) — архіпелаг Сулу.
Поширення і екологія
Філіппінські вінаго живуть у вологих тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або невеликими зграйками, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами і насінням. Гніздо — невелика платформа з гілочок. В кладці два білих яйця, інкубаційний період триває 12—14 днів. Насиджують і самиці і самці.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Treron axillaris. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 7 травня 2022.
- ↑ Treron axillaris у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 жовтня 2020. Процитовано 07 травня 2022.
Джерела
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).