Папуга багійський
| ?Папуга багійський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Папугоподібні (Psittaciformes) |
| Родина: | Папугові (Psittacidae) |
| Рід: | Неотропічний папуга (Touit) |
| Вид: | Папуга багійський |
| Біноміальна назва | |
| Touit melanonotus (Wied, 1820) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Psittacus melanonotus Touit melanonota | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Touit melanonotus |
 Віківиди: | Touit melanonotus |
 EOL: | 1178027 |
 ITIS: | 554913 |
 МСОП: | 22686037 |
 NCBI: | 2598695 |
Папу́га багійський[2] (Touit melanonotus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[3]. Ендемік Бразилії.
Опис
Довжина птаха становить 15-16 см. Голова і нижня частина тіла зелені, груди і боки мають блакитнувато-сірий відтінок, скроні коричневі. На спині велика темно-коричнева пляма, надхвістя зелене. На тімені чорна пляма. Хвіст червоний, на кінці чорний, центральні стернові пера зелені. Першорядні покривні пера крил темно-коричневі, першорядні і другорядні махові пера на кінці темно-коричневі,. Очі темно-карі, навколо очей оранжеві кільця голої шкіри.
Поширення і екологія
Багійські папуги мешкають на південному сході Бразилії, в штатах Баїя, Еспіріту-Санту, Ріо-де-Жанейро, Сан-Паулу і Парана. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських атлантичних лісах, переважно на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря, в Національному парку Ітатіая на висоті до 1400 м над рівнем моря, в Баїї і Сан-Паулу місцями на рівні моря. Зустрічаються зграйками до 20 птахів. Живляться насінням дерев родини бобових, плодами Rapanea acuminata, Clusia sp і омелою. Гніздяться у вересні-жовтні.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція багійських папуг становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Це рідкісний вид птахів, якому загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Touit melanonotus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.
Джерела
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).