YaChudo

Короткохвостий сцинк

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

?Короткохвостий сцинк
Короткохвостий сцинк (Tiliqua rugosa)
Короткохвостий сцинк (Tiliqua rugosa)
Біологічна класифікація
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
—Завропсиди (Suropsida)
Клас:Плазуни (Reptilia, парафілетична група)
Підряд:Ящірки (Sauria)
Інфраряд:Scincomorpha
Родина:Сцинкові
Рід:Синьоязикий сцинк (Tiliqua)
Вид:Короткохвостий сцинк
Біноміальна назва
Tiliqua rugosa
Джон Едвард Грей, 1825
Посилання
Вікісховище:Tiliqua rugosa
Віківиди:Tiliqua rugosa
ITIS:1182842
МСОП:109481513
NCBI:8527

Короткохвостий сцинк або короткохвіст (Tiliqua rugosa) — вид роду синьоязикі сцинки. Описаний у 1825 році Д. Греєм, який дав цьому виду назву Trachydosaurus rugosus, в подальшому його назва була змінена на теперішню. Має 4 підвиди.

Опис

Tiliqua rugosa, Квінсленд, Австралія

Загальна довжина тулуба 30—35 см, зокрема хвіст — 6—7 см. Має велику затуплену, пірамідальну голову, стиснутий тулуб, який чітко відокремлений від голови. Шия у короткохвостого сцинка товста та коротка. Має низькі, сильні лапи. короткі пальці, невеличкі міцні кігті. Хвіст у нього короткий шишкоподібний, який тупо закруглений позаду.

У короткохвоста товста бугриста шкіра сірувато-оливкового, червоно-коричнуватого, темно-коричневого кольору. Перетинають спину невірні білі смуги. Черево у цього сцинка світле. Кольору у голови червонувато-коричневий або рожево-жовтий.

Спосіб життя

Механізм самозахисту сцинка

Полюбляє місцини з невеличкою рослинністю, сухі пагорби, піщані ділянки, кам'янисті площі з дрібним чагарником. Мешкає сцинк у норах, які риє горизонтально.

Харчується короткохвостий сцинк рослиною та твариною їжею, плодами, листям, квітами, комахами, молюсками. Для ліпшого перетравлення їжі сцинк ковтає дрібні камінці.

У нього відбувається линька 1 раз у 2 місяці. шкіра у нього знімається на кшталт змії. У разі небезпеки широко розкриває пащу, витягує свій язик, фиркає, укуси болючі.

Це живородні ящірки. Народжуються дитинчата у лютому-березні.

Загрозами для короткохвоста є динго, лисиці, кішки. австралійські пітони.

Розповсюдження

Зустрічається здебільшого у західній Австралії, зокрема у Квінсленді, штату Вікторія та Новий Південний Велс.

Джерела

  • Manfred Rogner: Echsen 2, Ulmer Verlag, ISBN 3-8001-7253-4


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).