YaChudo

Льонолисник безприквітковий

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

Льонолисник безприквітковий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Санталоцвіті (Santalales)
Родина: Санталові (Santalaceae)
Рід: Льонолисник (Thesium)
Вид:
Льонолисник безприквітковий (T. ebracteatum)
Біноміальна назва
Thesium ebracteatum

Льонолисник безприквітковий[1], льонолисник безприквітниковий[2] (Thesium ebracteatum) — вид рослин родини санталові (Santalaceae), поширений у центральній і східній Європі, західному Сибіру. Вид занесений до Бернської конвенції та інших природоохоронних документів.

Опис

Багаторічна рослина 10–30 см. Приквіток 1, листоподібний. Стебла майже прямовисні. Листки з 3 жилками, іноді вираженими неясно[2].

Поширення

Поширений у Центральній і Східній Європі, Західному Сибіру[3].

В Україні зростає у світлих лісах, чагарниках, на узліссях — у Поліссі, Лісостепу і Північному Степу, спорадично.[2]

Охорона

Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, льонолисник безприквітковий занесений до Додатку І Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні), Резолюції 6 цієї ж конвенції (охоронна категорія: вид потребує спеціальних заходів збереження його оселищ) та Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[5][6]

Джерела

  1. ↑ Thesium ebracteatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 242. (рос.)(укр.)
  3. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 05.11.2018. (англ.)
  4. ↑ Льонолисник безприквітковий у Червоному списку МСОП
  5. ↑ Закон України про ратифікацію Бернської конвенції
  6. ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 68)


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).