«The Unforgettable Fire» — пісня ірландського рок-гурту U2. Вона є титульною композицією їхнього четвертого альбому (1984) і була випущена як другий сингл із цієї платівки у квітні 1985 року. Натхненням для тексту пісні гурт назвав художню виставку робіт жертв атомного бомбардування Хіросіми та Наґасакі, що проходила в Чиказькому Музеї миру. Пісня стала першим синглом U2, який посів перше місце в Ірландії[2], їхнім третім хітом у першій десятці Великої Британії (шосте місце в UK Singles Chart) та досягла восьмої позиції в нідерландському чарті.
Ця композиція, як і багато інших треків з альбому The Unforgettable Fire, має атмосферне звучання з використанням гітарних ефектів у стилі ембієнт та струнного аранжування, створеного ірландським джазовим музикантом Ноелом Келеханом.
Написання та запис
Пісня виросла з невеликої фортепіанної композиції, яку гітарист Едж написав під час демо-сесії з Джиммі Дестрі з гурту Blondie[3]. Едж зазначав, що писав її без конкретної мети, але уявляв як саундтрек до фільму. Проте він не знав, як «підійти до неї з погляду тексту чи вокалу»[4], і через це тривалий час просто експериментував із нею[4]. Наприкінці 1983 року, після завершення War Tour, U2 працювали над матеріалом для майбутнього альбому The Unforgettable Fire у прибережному будинку вокаліста Боно — у вежі Мартелло в місті Брей (графство Віклов)[3][5]. Працюючи з Боно, Едж знайшов касетний запис тієї фортепіанної п'єси й вирішив повернутися до неї[4]. Удвох вони створили аранжування: Едж грав на синтезаторі Yamaha DX7, Боно — на бас-гітарі, а драм-машина задавала ритм. Після додавання нових акордів вони відчули, що композиція набула «дуже відчутної індивідуальності», яка сильно відрізнялася від початкової версії. Протягом години вони написали куплети пісні. Едж зазначав, що попри всі наступні зміни, «вирішальними були саме ті перші 20 хвилин у будинку Боно»[3][4]. Коли басист Адам Клейтон та барабанщик Ларрі Маллен записали живу ритм-секцію, Едж сказав: «Ми знали, що у нас щось є». На той момент у пісні ще не було гітарної партії, оскільки Едж усе ще грав на DX7, а Боно експериментував із двома десятками різних вокальних мелодій[3].
Під час сесій запису альбому гурт записав базову інструментальну основу, що спершу складалася з ударних, баса та клавішних. На тому етапі вокальна мелодія все ще була в процесі розробки й була «такою заплутаною та складною, що це здавалося майже безглуздим». Після того як Боно записав чорновий вокал, гурт зміг почати «викидати зайве» і спрощувати мелодію. Едж мав труднощі зі створенням гітарної партії й від розпачу вирішив розстроювати та заново настроювати струни на слух, доки не знайшов ноти, які йому сподобалися. Згодом він зіграв флажолети, створивши атмосферне звучання, яке підкреслювало текстуру, «не маючи при цьому жодної чіткої структури»[3]. Ноел Келехан із Концертного оркестру RTÉ створив для треку струнне аранжування[6]. Продюсери альбому Браян Іно та Даніель Лануа зробили те, що Едж назвав «перформанс-міксом». Після тривалої роботи гурт зупинився на версії, яка їх влаштовувала, навіть коли «здавалося, що краще було б проявити жорсткість і вдатися до радикального монтажу»[3].
Концертні виступи
Освітлення та відеоефекти під час виконання «The Unforgettable Fire» у турі U2 360° Tour
Уперше наживо «The Unforgettable Fire» прозвучала на четвертому шоу туру Unforgettable Fire Tour 2 вересня 1984 року в новозеландському місті Окленд[7]. Згодом її виконували майже на кожному концерті цього туру. Пісня звучала на більшості шоу The Joshua Tree Tour і регулярно з'являлася в сет-листах туру Lovetown Tour 1989 року; її останнє виконання перед майже 20-річною перервою відбулося 6 січня 1990 року. Композиція повернулася до концертного репертуару гурту в перший вечір туру U2 360° Tour у 2009 році. Під час європейської частини туру у 2010 році пісню виключили з програми. Її не виконували знову аж до туру Experience + Innocence Tour, під час якого вона прозвучала один раз, після чого наступного вечора її замінили на «Zoo Station»[8].
Формати та список композицій
Видання IS220 було випущене у формі фігурного ілюстрованого диска (picture disc). Канадський 12-дюймовий реліз містив «фальстарт» на початку пісні «Love Comes Tumbling». Композиції «A Sort of Homecoming» та «Love Comes Tumbling» на австралійському 12-дюймовому синглі були представлені у версіях, що відрізнялися від усіх інших видань.
7": Island / IS220 (Британське видання)
#
Назва
Тривалість
1.
«The Unforgettable Fire»
4:56
2.
«A Sort of Homecoming» (наживо на Вемблі Арена, Вемблі, Лондон, Англія, 15 листопада 1984)
4:06
7": Island / K-9561 (Австралійське та новозеландське видання)