Героїня зі стрічкою

Героїня зі стрічкою
яп. THE RIBBON HERO リボンヒーロー
Жанр	бойовик[1], пригодницький фільм[1] і фентезійний фільм[1]
Режисер	Yūki Igarashid[2]
На основі	Princess Knight
Кінокомпанія	Twin Engined
Дистриб'ютор	Netflix
Тривалість	111 хв.
Мова	японська
Країна	Японія
IMDb	ID 42186253

«Героїня зі стрічкою»^[3] (яп. リボンヒーロー, Ribon Hīrō) — японський анімаційний фільм 2026 року, знятий режисером Юкі Іґараші, який став його повнометражним режисерським дебютом. Фільм є екранізацією серії манґи Осаму Тедзуки Princess Knight, створений за сприяння Netflix та Twin Engine, а анімацією займалася студія Outline. Дизайн персонажів розробив Кей Мочідзукі за участю Маї Йонеями та Іссея Аракакі, а музику написали Сатору Косакі та Рюїчі Такада. Прем'єра фільму відбулася на Netflix 8 серпня 2026 року^[4][5]. Заглавною музичною темою фільму стала пісня «Reborn» у виконанні гурту Girls Archives^[6].

Давним-давно з Попелястого моря з’явився монстр на ім’я Нерґал, знищуючи все на своєму шляху. Людство намагалося його зупинити, але кожна спроба зазнавала невдачі. Зрештою людство пробудило воїна, відомого як Герой Стрічки.

Далі історія переноситься в сучасність, де безсила принцеса Сапфір опиняється серед руїн замку, зруйнованого монстром Нерґалом. Після того як її пробуджує Цірко, вони пробираються коридорами палацу й виявляють, що її батько та мати вже заражені спорами Нерґала. Перед обвалом палацу Сапфір відмовляється тікати, але Цірко змушує її врятуватися. Усі тікають на доступних кораблях і лише спостерігають, як їхня батьківщина гине під атакою Нерґала.

Діставшись узбережжя та сховавшись у покинутій шахті, Цірко створює для Сапфір залізний фіксатор на руку, щоб допомогти вилікувати її зламану руку. Наступного ранку вони вирушають через безкрайні рівнини на пошуки нового місця для життя.

У Голдленді Пайн, яка розвозить хліб, раптом зустрічає двох незнайомців, які просять у неї трохи хліба. Вона запрошує їх до себе додому. Виявляється, що незнайомці — це Сапфір та Цірко, які після семи років поневірянь голодують і шукають роботу, щоб вижити. Батько Пайн розповідає, що найшвидше заробити гроші можна, видобуваючи кристали.

У день видобутку вони зустрічають Рока, Чороґі, Гекату, Чіка та Джека, які стають їхніми товаришами по команді. Під час роботи з поверхні виривається монстр Король Попелу й нападає на них. Сапфір падає в кристальну печеру та пробуджує силу своєї стрічки. Після того як їй вдається відтіснити монстра, групу викликає Вельвет, яка попереджає, що без належної підготовки боротьба з монстром призведе до знищення всієї території.

Наступного дня охоронці супроводжують Сапфір на зустріч із Вельвет. Сапфір укладає з Вельвет угоду допомогти перемогти Короля Попелу. Вельвет розкриває, що Нерґал насправді не є істотою, яка походить із їхнього світу, і він почне поглинати людські душі лише після того, як запаси кристалів будуть вичерпані.

Сапфір вступає в бій із Королем Попелу всередині Стовпа Творіння й, сама того не усвідомлюючи, пробуджує силу, яка дозволяє їй перетворюватися на білого лебедя.

Через три місяці Партнери повідомляють Папі, що спори Нерґала з’явилися в столиці, через що мешканців негайно евакуюють. Невдовзі після того, як Сапфір знищує один зі Стовпів Творіння, з’являється справжній Нерґал і починає руйнувати Голдленд, убивши при цьому Чороґі. Попри спроби Сапфір та Вельвет не допустити знищення міста Нерґалом, їм це не вдається, і їх разом із дітьми з сиротинця приносять у жертву Нерґалу.

Звільнившись від охоронців, Сапфір використовує свою силу й проникає всередину Нерґала, який перетворився на свою справжню форму. Вона пробуджується у схожому на сон світі, де зустрічає героїв минулого та людей, які загинули під час атак Нерґала.

Зрештою Сапфір перемагає Нерґала, пробивши його серцевинне ядро, і повертається до своїх друзів. Після цього Сапфіра та Цірко повертаються до Сільверленду, щоб віддати останню шану всім мешканцям королівства, які загинули під час атаки сім років тому.

Прем'єра фільму відбулася на Netflix 8 серпня 2026 року^[8][5]. Попередній перегляд фільму відбувся на Міжнародному фестивалі анімаційних фільмів в Ансі 24 червня 2026 року^[8].

Клінт Вортінґтон із сайту RogerEbert.com оцінив фільм у 2 зірки з 4, зазначивши, що все досягнуте завдяки «дивовижній», плавній екшн-анімації та «чітко переданому» кінетизму зрештою зводиться нанівець «помилковим» ігноруванням квір-тем першоджерела, «дезорієнтуючими» змінами візуальних стилів і «калейдоскопічним» темпом розповіді, який залишає персонажам «майже замало інформації, щоб у ньому розібратися»^[9]. Кеннеді з сайту Anime News Network дав фільму негативний відгук, охарактеризувавши його як «хрестоматійний приклад переваги форми над змістом», відзначивши «просто неперевершений» рівень виробництва, «соковиті» 2D-візуальні ефекти та «чудовий» саундтрек, водночас підкресливши, що «поспішний» темп і незв'язні теми призводять до того, що історія «буквально падає обличчям у чудово анімований бруд»^[10].

Філ Гоуд із видання The Guardian оцінив фільм у 2 зірки з 5, описавши його як «розчарування», яке пропонує «вражаючий спектр» стилів анімації, але зрештою сприймається як «пересічна пустушка про дівчат-героїнь» через «банальне розкриття персонажів» і неспроможність скористатися новаторськими темами гендерної інверсії з першоджерела^[11]. Сем Нельсон із видання Polygon дав фільму вкрай негативний відгук, назвавши його «претензійним і позбавленим натхнення» твором, який «зазнає поразки майже на всіх рівнях», розкритикувавши «банальні діалоги», «нудні екшн-сцени» та «незв'язну» структуру розповіді, попри відзначення візуальних «амбіцій» анімаційної студії у грі з різними художніми формами^[12].

Оглядач видання Gizmodo Ісая Кольбер назвав стрічку «освіжаючим нагадуванням» про аніме з головними жіночими персонажами, описавши фільм як «дивовижно химерний» та емоційно резонансний «епос про дівчат-чарівниць», який виграє завдяки «щиро теплому й сповненому надії тону», навіть якщо його фінальний акт «трохи сходить із рейок» через конфліктну 3D-графіку та стрімкі сюжетні рішення^[13].

• Офіційний сайт (яп.)
• Героїня зі стрічкою на сайті Netflix