Сорокуш світлогорлий
| ?Сорокуш світлогорлий | |
|---|---|
 Самець світлогорлого сорокуша | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Тиранни (Tyranni) |
| Родина: | Сорокушові (Thamnophilidae) |
| Рід: | Сорокуш (Thamnophilus) |
| Вид: | Сорокуш світлогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Thamnophilus stictocephalus Pelzeln, 1868[2] | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| Thamnophilus punctatus stictocephalus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Thamnophilus stictocephalus |
 Віківиди: | Thamnophilus stictocephalus |
 ITIS: | 915983 |
 МСОП: | 22733334 |
 NCBI: | 419677 |
Сороку́ш світлогорлий[3] (Thamnophilus stictocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався підвидом плямистого сорокуша (Thamnophilus punctatus)
Опис
Довжина птаха становить 14,5-15 см, вага 19-22 г. Тім'я в самця чорне, спина темно-сіра, крила і хвіст чорні з білими плямами. Нижня частина тіла сіра. Верхня частина тіла у самиці бура, тім'я рудувате, на крилах і хвості білі плями, нижня частина тіла жовтувато-коричнева.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- T. s. stictocephalus Pelzeln, 1868 — центральна Бразилія, північна Болівія;
- T. s. parkeri Isler, ML, Isler, PR & Whitney, 1997 — північно-східна Болівія.
Поширення і екологія
Світлогорлі сорокуші мешкають на півдні бразильської Амазонії, в межиріччі річок Токантінс, Шінгу, Тапажос і Мадейра, а також на півночі Болівії, в департаментах Бені і Санта-Крус. Вони живуть в амазонській сельві. а також в сухих тропічних лісах на висоті до 700 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus stictocephalus.
- ↑ von Pelzeln, August (1868). Zur Ornithologie Brasiliens : Resultate von Johann Natterers Reisen in den Jahren 1817 bis 1835 (German) . Т. Volume 2. Wien: A. Pichler's Witwe & Sohn. с. 77, 146.
{{cite book}}:|volume=має зайвий текст (довідка) - ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела
- Sigrist, Tomas. 2014. Guia de Campo Avis Brasilis – Avifauna brasileira – São Paulo: Avis Brasilis. Thamnophilus stictocephalus, p.338. ISBN 978-85-60120-33-8
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).