Колібрі-лісовичок синьоголовий
| ?Колібрі-лісовичок синьоголовий | |
|---|---|
 Самець синьоголового колібрі-лісовичка | |
 Самиця синьоголового колібрі-лісовичка | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Trochilini |
| Рід: | Колібрі-лісовичок (Thalurania) |
| Вид: | Колібрі-лісовичок синьоголовий |
| Біноміальна назва | |
| Thalurania glaucopis (Gmelin, JF, 1788)[2][3] | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Trochilus glaucopis J. F. Gmelin, 1788 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Thalurania glaucopis |
 Віківиди: | Thalurania glaucopis |
 ITIS: | 555126 |
 МСОП: | 22687405 |
 NCBI: | 555357 |
Колі́брі-лісовичо́к синьоголовий[4] (Thalurania glaucopis) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[5]. Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 8-11 см, самці важать 4-6,1 г, самиці 4-5 г. У самців лоб і тім'я фіолетово-сині, решта верхньої частини тіла темно-верхня частина тіла. Хвіст роздвоєний, сталево-синій. Нижня частина тіла зелена, блискуча, нижні покривні пера хвоста зеленуваті або блакитнуваті. Хвіст сталево-синій. Дзьоб середньої довжини, чорнуватий, знизу на кінці темно-коричневий.
У самиць верхня частина тіла повністю зелена. нижня частина тіла білувата або блідо-охриста. Хвіст легко роздвоєний, центральні стернові пера зелені, металево-блискучі, крайні стернові пера сталево-сині з білими кінчиками. У молодих самців лоб і тім'я бірюзово-блакитні. пера на горлах поцятковані білуватими смугами, нижня частина тіла поцяткована сірувато-коричневими плямами.
Поширення і екологія
Синьоголові колібрі-лісовички мешкають на південному сході Бразилії (від Баїї до Ріу-Гранді-ду-Сул), на північному сході Аргентини (Місьйонес), на сході Парагваю і півночі Уругваю. Вони живуть у вологих рівнинних атлантичних лісів, у вологих чагарникових заростях, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 850 м над рівнем моря.
Синьоголові колібрі-лісовички живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, чагарників і дерев, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Сезон розмноження у них триває з вересня по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного пуху, рослинних волокон і луски деревоподібної папороті, зовні покривається лишайниками. Воно розміщується на горизонтальній гілці дерева або в розвилці між гілками, на висоті від 1,5 до 3 м над землею. В кладці 2 яйця розміром 12,2-15×7,8-10 мм і вагою 0,5 г. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо через 20-25 днів після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Thalurania glaucopis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 09 листопада 2022
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode Contenant la Division des Oiseaux en Ordres, Sections, Genres, Especes & leurs Variétés (French та Latin) . Т. 3. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 724-725, Plate 37 Fig. 5.
- ↑ Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 497.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 листопада 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).