Чотириок коричневий
| ?Чотириок коричневий | |
|---|---|
 Tetropium castaneum | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Жуки (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Інфраряд: | Кукуїформні (Cucujiformia) |
| Надродина: | Попикуваті (Chrysomeloidea) |
| Родина: | Скрипунові (Cerambycidae) |
| Підродина: | Куцовусові (Spondylidinae) |
| Триба: | Непримітцеві (Asemini) |
| Рід: | Чотириок (Tetropium) |
| Вид: | Чотириок коричневий |
| Біноміальна назва | |
| Tetropium castaneum Linnaeus, 1758 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tetropium castaneum |
 Віківиди: | Tetropium castaneum |
 EOL: | 348290 |
 ITIS: | 704718 |
 NCBI: | 256648 |
Чотириок коричневий[1] (Tetropium castaneum, (Linnaeus, 1758)) — вид жуків з родини Скрипунових. Види роду Tetropium належать до найбільш еволюційно прогресивної гілки підродини Куцовусові[2].
Етимологія назви
Видова наукова назва походить від латинського слова «castaneum» — «каштаново-коричневий». Українська назва «коричневий» є співзвучною із науковою латинською[1]. Однак, у багатьох джерелах, особливо зі спрямування лісозахисту, можна трапити й на інші назви, які здебільшого є деривативами або некоректними перекладами із російської[1]. До таких назв, наприклад, належать «вусач ялиновий блискучогрудий»[3], «тетропій ялиновий»[4], «вусач блискучегрудий ялиновий»[5]. У багатьох випадках такі назви є прямим перенесенням із російського «усач блестящегрудый еловый»[5], що вважається неприйнятним для використання в українській національній номенклатурі[1].
Поширення
Чотириок коричневий — європейсько-сибірський вид європейського зоогеографічного комплексу. Ареал охоплює переважно гірські системи Європи та хвойні ліси Сибіру[2].
В Україні Чотириок коричневий є звичайним у хвойних лісах Карпат, Кримських Гір і Полісся; спорадично трапляється по усій території у соснових плантаціях[6][7][8].
Морфологія
Імаго
Дорослі комахи характеризуються блискучою передньоспинкою, диск якої вкритий дрібними розрідженими цяточками, її боки в густій зернистій поцяткованості. Голова коротка з поздовжньою боріздкою між вусиками. Очі дрібно фасетовані, дуже глибоко виїмчасті. Вусики короткі, не довші за половину тіла, їх 1-й членик товстий, короткий. Передньоспинка на боках закруглена. Надкрила паралельні, ширші за передньоспинку. Стегна булавоподібні. Верх тіла в найдрібнішій поцяткованості. Чорний або бурий, часто надкрила бурого, а тіло чорного кольорів. Ноги чорного, бурого або рудуватого забарвлення. Довжина 8-18 мм.
Личинка
Передній край лобу личинки несе 6 епістомальних щетинок. Вусики 3-членикові. Вічок немає. Гіпостом біля гіпостомальних швів, майже, в 3 рази довший за ґулярну смугу. Мандибули з плавно вирізаним ріжучим краєм, без боріздкоподібних майданчиків. Вентральний і дорзальний зубці короткі, не гострі. Основа пронотуму та поверхня мозолів черевця, з дорзальної сторони, мають по 4, а з вентральної — 2 поздовжні боріздки. Поперечні боріздки непомітні. Дихальця дрібні, округлі, з 2 краєвими камерами. 9-й тергіт черевця з парою маленьких загострених урогомф, що сидять на спільній основі. Довжина — 18-25 мм, ширина 4,5-5 мм.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває 2 роки.
Екологія
Дорослі комахи зустрічаються на свіжих вирубках, вітровалах, вмираючих, ошкурених та повалених деревах. Літ розпочинається в половині червня і триває до серпня. Личинки розвиваються у хвойних деревних породах, зокрема смереці і рідше ялиці та сосні. Поселяються в стовбурах ослаблених, ушкоджених, хворих дерев. Ходи личинок мають характерні гачкоподібні вигини.
Примітки
- ↑ а б в г Заморока А. М. (2022) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина I: підродини куцовусові (Spondylidinae) та фрузеві (Prioninae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 38: 207—218 https://doi.org/10.36885/nzdpm.2022.38.207-218
- ↑ а б Загайкевич И. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.
- ↑ Загайкевич І.К. 1958. Комахи-шкідники деревних і чагарникових порід західних областей України. Київ : Вид-во АН УРСР. 132 с.
- ↑ Маркевич О.П., Татарко К.І. 1983. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Термінологія і номенклатура. Київ : Наук. думка. 410 с.
- ↑ а б Бартенев А.Ф. 2009. Жуки-усачи Левобережной Украины и Крыма. Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна. 418 с.
- ↑ Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- ↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
- ↑ Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).