Тонкопалий гекон

?Тонкопалий гекон
Гекон довгоногий
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Підтип:	Черепні (Craniata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Надклас:	Щелепні (Gnathostomata)
—	Чотириногі (Tetrapoda)
—	Зауропсиди (Sauropsida)
Підряд:	Ящірки ((Lacertilia)
Інфраряд:	Gekkota
Родина:	Геконові (Gekkonidae)
Підродина:	Справжні гекони (Gekkoninae)
Рід:	Тонкопалий гекон
Біноміальна назва
Tenuidactylus (Szczerbak & Golubev, 1984)
Посилання
Вікісховище:	Tenuidactylus
Віківиди:	Tenuidactylus
EOL:	4500445

Тонкопалий гекон (Tenuidactylus) — рід геконів родини геконових (Gekkonidae). Станом на 2024 рік описано 8(9) видів^[1]. Поширені в Південно-Західній, Центральній та Південно-Східній Азії. Мешканці пустель, аридних передгір'їв та гір.

Це дрібні та середнього розміру гекони загальною довжиною до 18 см, більшу половину якої складає хвіст. Пальці довгі, викривлені, 2 або 3 останні фаланги стислі з боків й з'єднані один з одним під кутом. Пальці з боків не мають бахроми з рогових зубчиків. Знизу пальці вкриті одним рядом підпальцевих пластинок. Зіниці вертикальні із зазубреними краями. Преанальні та стегнові пори розвинені тільки в самців. Преанальні пори не відокремлені проміжком від стегнових, вони розташовані майже по прямій лінії^[2][3].

Тулуб зверху та з боків вкрито однорідною, більш-менш зернистою дрібною лускою, між якою в деяких видів розташовані великі, часто опуклі й ребристі луски або горбки. Голова зверху вкрита численними дрібними, округлими, злегка опуклими лусочками. Сегментація хвоста виражена добре. Невисокі хвостові горбки широко стикаються між собою в півкільцях одного сегмента, оточені 1—2 дрібними горбками й дрібною лускою^[2][3].

Основний фон забарвлення верхньої сторони тіла, як правило, світло-сірий або піщаний. Візерунок витриманий у темно-охристих та коричневих тонах і складається на спині з 4—7 поперечних темних смуг, на хвості — з 7—12 смуг^[2][3].

Представники роду поширені в Південно-Західній, Центральній та Південно-Східній Азії. 2 види ендемічні ^{[1] [4]}.

Представники роду населяють глинясті та кам'янисті пустелі, напівпустелі, аридні передгір'я та гори до висоти 2300  м н. р. м. Часто трапляються в населених пунктах біля будівель та помешкань людини. Активні з березня по лютий залежно від погодних умов та місцевості, а також під час відлиг у теплі зими^[2][5].

Живляться різноманітними безхребетними, переважно комахами, павуками та багатоніжками^[2][5].

Тонкопалі гекони належать до яйцекладних плазунів. Самиці відкладають, як правило, 1—2 яйця в травні—червні. Зазвичай роблять 2 кладки за сезон^[2][5].

Рід описаний у 1984 році українським герпетологом Н. Н. Щербаком і російським герпетологом М. Л. Голубєвим. Раніше представники роду в різний час включали до складу родів Cyrtopodion та Gymnodactylus^[3][6].

Станом на 2024 рік описано 8(9) видів^[1][4]:

• Tenuidactylus bogdanovi — Гекон Богданова
• Tenuidactylus caspius — Гекон каспійський
• Tenuidactylus dadunensis
• Tenuidactylus elongatus
• Tenuidactylus fedtschenkoi — Гекон туркестанський
• Tenuidactylus longipes — Гекон довгоногий
• Tenuidactylus microlepis
• Tenuidactylus turcmenicus — Гекон туркменський
• Tenuidactylus voraginosus

• Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 37—40). — ISBN 5-98092-007-2
• Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 94—103)
• Щербак Н. Н., Голубев М. Л. О родовой принадлежности и внутривидовой структуре палеарктических голопалых геконов (Reptilia, Gekkonidae, Tenuidactylus gen. n.). — Вестник зоологии. — 1984.  — № 2. — С. 50—56
• Щербак Н. Н., Голубев М. Л. Гекконы фауны СССР и сопредельных стран. — К. : Наук. думка, 1986. — 232 с. (с. 130—159)

• RepFocus: Tenuidactylus
• The Reptile Database: Tenuidactylus