Землелаз аргентинський
| ?Землелаз аргентинський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Tarphonomus |
| Вид: | Землелаз аргентинський |
| Біноміальна назва | |
| Tarphonomus certhioides (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Anabates certhioides Ochetorhynchus certhioides Upucerthia certhioides | |
| Посилання | |
| Tarphonomus certhioides | |
| Tarphonomus certhioides | |
| 563633 | |
| 22702023 | |
| 427543 | |
Землелаз аргентинський[2] (Tarphonomus certhioides) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис
Довжина птаха становить 16 см, вага 18-31 г. Верхня частина тіла коричнева, лоб каштановий. Горло біле, нижня частина тіла каштанова, боки коричневі. Крила і хвіст каштанові. Дзьоб довгий, вигнутий, зверху темно-коричневий, знизу світло-роговий. Лапи темно-коричневі.
Підвиди
Виділяють три підвиди:[3]
- T. c. luscinia (Burmeister, 1860) — західна Аргентина (від Сан-Хуана, Ла-Ріохи і західної Кордови до Мендоси і північного Сан-Луїса);
- T. c. estebani (Wetmore & Peters, JL, 1949) — південь центральної Болівії, північна Аргентина (відд Жужуя і Катамарки до Чако і Кордови) і західний Парагвай;
- T. c. certhioides (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) — північно-східна Аргентина (від східної Формоси і центрального Коррієнтеса до східного Ріо-Негро і південно-західного Буенос-Айреса).
Поширення і екологія
Аргентинські землелази мешкають в Болівії, Аргентині і Парагваї, у 2013 році спостерігалися в Бразилії, в Барра-ду-Куараї (крайній захід штату Ріу-Гранді-ду-Сул)[4]. Вони живуть у вологих саванах та в сухих тропічних лісах і чагарникових заростях Чако. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1800 м над рівнем моря. Живляться комахами, а також яйцями птахів. Сезон розмноження триває з вересня по лютий. Аргентинські землелази гніздяться в дуплах дерев, в розщелинах скель, в шпаківнях або в покинутих гніздах рудих горнеро, встелюють гнізда м'яким матеріалом. В кладці 3-4 зеленувато-блакитних яйця розміром 23×18 мм. Інкубаційний період триває 17-18 днів, пташенята покидають гніздо через 19-21 день після вилеплення. За ними доглядають і самиці, і самці. Аргентинські землелази іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Tarphonomus certhioides. Архів оригіналу за 23 червня 2021. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Repenning, M., Chiarani, E., Pereira, M.P. & Fontana, C.S. (2013). «First record of the Chaco Earthcreeper Tarphonomus certhioides (Furnariidae), in Brazil.»[недоступне посилання] Revista Brasileira de Ornitologia, n.20, v.4, p.453-454. En inglés.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).