Колібрі-тонкодзьоб вилохвостий
| ?Колібрі-тонкодзьоб вилохвостий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Lesbiinae |
| Триба: | Lesbiini |
| Рід: | Вилохвостий колібрі-тонкодзьоб (Taphrolesbia) Simon, 1918 |
| Вид: | Колібрі-тонкодзьоб вилохвостий |
| Біноміальна назва | |
| Taphrolesbia griseiventris (Taczanowski, 1883) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Cynanthus griseiventris | |
| Посилання | |
| Taphrolesbia griseiventris | |
| Taphrolesbia griseiventris | |
| 555286 | |
| 22688049 | |
| 689305 | |
Колі́брі-тонкодзьо́б вилохвостий[2] (Taphrolesbia griseiventris) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Ендемік Перу. Це єдиний представник монотипового роду Вилохвостий колібрі-тонкодзьоб (Taphrolesbia)[3].
Опис
Довжина птаха становить 14-17 см. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, за очима невеликі білі плями. Хвіст довгий, глибоко роздвоєний, стернові пера зелені з золотисто-оранжевими кінчиками. Нижня частина тіла світло-сіра, на горлі сталево-синя пляма. Дзьоб відносно довгий, прямий, чорний. У самиць нижня частина тіла блідо-охриста, пляма на горлі у них відсутня, хвіст коротший, менш роздвоєний.
Поширення і екологія
Вилохвості колібрі-тонкодзьоби мешкають в Андах на північному заході Перу, від півдня Кахамарки до заходу Уануко. Вони живуть на стрімких, скелястих гірських схилах, місцями порослих сухих чагарниковими і кактусовими заростями, часто поблизу струмків. Зустрічаються на висоті від 2750 до 3850 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих дерев і чагарників, зокрема Delostoma integrifolium. Домінують над іншими колібрі.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція вилохвостів колібрі-тонкодзьобів становить від 350 до 1500 птахів. Їм загрожує знищення природного
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Taphrolesbia griseiventris: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 листопада 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).