Альціон-галатея синій
| ?Альціон-галатея синій | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сиворакшоподібні (Coraciiformes) |
| Родина: | Рибалочкові (Alcedinidae) |
| Рід: | Альціон-галатея (Tanysiptera) |
| Вид: | Альціон-галатея синій |
| Біноміальна назва | |
| Tanysiptera carolinae Schlegel, 1871 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tanysiptera carolinae |
 Віківиди: | Tanysiptera carolinae |
 ITIS: | 554630 |
 МСОП: | 22683592 |
 NCBI: | 2231534 |
Альціо́н-галатея синій[2] (Tanysiptera carolinae) — вид сиворакшоподібних птахів родини рибалочкових (Alcedinidae)[3]. Ендемік Індонезії.
Опис
Довжина птаха становить 33-38 см, враховуючи довгий хвіст. Забарвлення переважно пурпурово-синє. Нижня частина спини, надхвістя, гузка і хвіст білі. Очі карі, дзьоб червоний, лапи зеленувато-коричневі. У молодих птахів верхня частина тіла є більш темна, хвіст короткий, світліший, дзьоб темно-коричневий[4].
Поширення і екологія
Сині альціони-галатеї є ендеміками острова Нумфор. Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах, в чагарникових заростях, на полях, луках і пасовищах. Живляться комахами і равликами.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Синім альціонам-галатеям загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Tanysiptera carolinae. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Fry, C. Hilary; Fry, Kathie (2010). Kingfishers, Bee-eaters and Rollers. Bloomsbury Publishing. с. 116—117. ISBN 978-1-4081-3457-3. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
Джерела
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
- C. Hilary Fry, Kathie Fry: Kingfishers, Bee-Eaters, & Rollers. Princeton, New Jersey 1992, 1999, ISBN 0-691-04879-7.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).