Пірникоза алаотрська
| ?Пірникоза алаотрська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Вимерлий (2010) (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пірникозоподібні (Podicipediformes) |
| Родина: | Пірникозові (Podicipedidae) |
| Рід: | Мала пірникоза (Tachybaptus) |
| Вид: | Пірникоза алаотрська |
| Біноміальна назва | |
| Tachybaptus rufolavatus (Delacour, 1932) | |
Мапа історичного поширення виду | |
| Посилання | |
| Tachybaptus rufolavatus | |
| Tachybaptus rufolavatus | |
| 45513830 | |
| 563260 | |
| 22696558 | |
Пірникоза алаотрська[2] (Tachybaptus rufolavatus) — вимерлий вид водних птахів родини пірникозових (Podicipedidae).
Поширення
Вид був ендеміком Мадагаскару. Траплявся на озері Алаотра та в його околицях. У 1960 році популяція птаха становила лише 50 птахів, у 1982 році їх було лише 12. Останню пару птахів спостерігали у 1985 році, а голос пірникози алаотрської чули в 1986 та 1988 роках. З цього часу активні пошуки птаха не дали результатів і у 2010 році вид визнано вимерлим.
Опис
Невелика пірникоза. Тіло завдовжки 25 см, розмах крил — до 40 см. Спина, крила та шия попелясто-коричневі. Верх голови до очей та задня частина шиї чорні із зеленкуватим відтінком. Від очей до основи дзьоба проходила біла смуга. Горло світло-сіре. Боки шиї коричневі. Груди та черево темно-сірі. Очі жовті. Дзьоб темно-сірий. Ноги зеленкуваті.
Спосіб життя
Траплявся серед заростів тростини або очерету. Крила були короткими, тому літав лише на невелику відстань.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Tachybaptus rufolavatus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 20 липня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).