Пірникоза мадагаскарська
| ?Пірникоза мадагаскарська | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пірникозоподібні (Podicipediformes) |
| Родина: | Пірникозові (Podicipedidae) |
| Рід: | Мала пірникоза (Tachybaptus) |
| Вид: | Пірникоза мадагаскарська |
| Біноміальна назва | |
| Tachybaptus pelzelnii (Hartlaub, 1861) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Tachybaptus pelzelnii |
 Віківиди: | Tachybaptus pelzelnii |
 EOL: | 45513832 |
 ITIS: | 563258 |
 МСОП: | 22696565 |
Пірникоза мадагаскарська[2] (Tachybaptus pelzelnii) — вид водних птахів родини пірникозових (Podicipedidae).
Поширення
Ендемік Мадагаскару. Поширений, в основному, в західній і центральній частині острова. На решті території рідкісний. Згідно з оцінками 2018 року, чисельність виду становить 1500—2500 птахів.
Опис
Невелика пірникоза. Тіло завдовжки 22-27 см. Вага до 145 г. Спина, крила та шия попелясто-коричневі. Верх голови до очей чорний. Горло світло-сіре. Навколовушна область світло-сіра. Боки шиї коричневі. Груди та черево білі. Очі темно-червоні. Дзьоб жовтявий. Ноги зеленкуваті.
Спосіб життя
Трапляється на відкритих водоймах: озерах, лиманах, річках з повільною течією. У гніздовий період трапляється парами, в інший — невеликими зграями. Живиться водними комахами та молюсками, рідше рибою та раками. Сезон розмноження припадає на період з серпня по березень. Гніздо облаштовує на острівці з очерету, який будує на мілководді. У кладці 2-4 яйця.
Етимологія
Вид названий на честь австрійського орнітолога Августа фон Пельцельна[3].
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Tachybaptus pelzelnii: інформація на сайті МСОП (версія 2020.2) (англ.) 20 липня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 296. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Посилання
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).