YaChudo

Тіас (авіабаза)

Переглядів: 0. Оновлено 24.10.2026.

Авіабаза Тіас
ІАТА: немає  • ICAO:
Т4. Карта розташування: Сирія
Т4
Т4
Розташування аеропорту на мапі Сирії
Загальні дані
34°31′21″ пн. ш. 37°37′47″ сх. д. / 34.52250° пн. ш. 37.62972° сх. д.
Типвійськовий
ВласникСирійська арабська армія
ОператорВійськово-повітряні сили Сирії
Розташування
Тіас, Хомс (провінція)
Працює здосі
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
00/00 10520 3206.496 бетон
Карти
Авіабаза Тіас. Карта розташування: Сирія
Авіабаза Тіас
Авіабаза Тіас
class=notpageimage|
Розташування в Сирії
Мапа

Тіас (також Тіяс, Т4) — авіабаза ВПС Сирійської арабської армії, що знаходиться на південний захід від міста Тіас. В 1970-ті та 1980-ті роки Радянський Союз час від часу користувався цією базою для розміщення літаків морської авіації[1]. З цієї бази літаки вирушали на патрулювання східної частини Середземного моря та спостереження за Американським флотом в цьому регіоні[2].

Громадянська війна в Сирії

Військова база (яку також називають, зокрема, англ. T4), розташована на захід від міста (34°31′07″ пн. ш. 37°37′57″ сх. д. / 34.518651° пн. ш. 37.632380° сх. д.) мала важливе значення для режиму Башара аль-Асада під час громадянської війни. На ній знаходились не менше трьох ескадрилей винищувачів-бомбардувальників, одна вертолітна ескадрилья, та, зокрема, Су-24М2. На базі також дислокувались зняті з озброєння МіГ-25. Попри своє велике значення, база має єдину злітно-посадкову смугу.

У відповідь на стрімкий наступ бойовиків Ісламської держави в середині та кінці 2014 року на базу були перекинуті додаткові сили: літаки Л-39 «Альбатрос» та щонайменше чотири вертольоти Мі-8/Мі-17[3][4].

В жовтні-листопаді 2015 на базі з'явились 5 вертольотів (ймовірно Мі-24) зі складу Російського військового контингенту в Сирії[5].

14 травня 2016 року ІДІЛ заявила про здійснений нею удар по базі Т4, внаслідок чого була знищена техніка та склади з боєприпасами. Вже 24 травня аналітики фірми Stratfor на основі супутникових знимків підтвердили, що, серед іншого, внаслідок артилерійського удару було знищено 4 гелікоптери Мі-24, 1 літак МіГ-25 (який вже ймовірно був непрацездатний), та склад боєприпасів[6].

18 червня 2017 року F/A-18E авіації ВМС США ракетою AIM-120 AMRAAM збив сирійський Су-22[7] після того, як той завдав бомбового удару по опозиційних силах курдів (Сили демократичної Сирії, СДС — SDF), які знаходились на південний захід від міста Ракка та брали участь в операції проти ІДІЛ[8]. За непідтвердженими даними Су-22М-4 входив до складу 827-ї ескадрильї на авіабазі T4, пілот лейтенант-полковник Фахд Алі[9].

9 квітня 2018 року по авіабазі завдали удару ізраїльські ВПС. Загинуло щонайменше 14 людей та ще більше отримали поранення. Серед вбитих — 7 іранських содатів[10].

Примітки

  1. ↑ Polmar, 1991, p. 40.
  2. ↑ Tatum, 2002, p. 26.
  3. ↑ Oryx (29 червня 2015). Fortress T4: An Airbase at War. Bellingcat. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  4. ↑ Jamie Dettmer (Серпень 04, 2015). Islamic Extremists Target Homs, Syria. VOA News. Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 23 червня 2017.
  5. ↑ Jim Miklaszewski and Courtney Kube (Лист 3 2015). DoD: No US-Russia Joint Exercise; Russia Opens New Syrian Base. NBC News. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 23 червня 2017.
  6. ↑ Discerning Damage to a Crucial Syrian Air Base. Stratfor. 24 травня 2016. Архів оригіналу за 10 жовтня 2017. Процитовано 24 травня 2016.
  7. ↑ "US coalition downs first Syria government jet. Retrieved 19 Червень 2017. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  8. ↑ Ryan Browne (0217 GMT June 22, 2017). New details on US shoot down of Syrian jet. CNN. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  9. ↑ SyAAF Su-22M-4 Shot Down (2017-06-18). Luftwaffe A.S. 21 червня 2017. Архів оригіналу за 24 червня 2017. Процитовано 23 червня 2017.
  10. ↑ Russia, Syria blame Israel for deadly strike on Syrian air base. Times of Israel. 9 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.

Див. також

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).