YaChudo

Саджа звичайна

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

?Саджа

Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Рябкоподібні (Pteroclidiformes)
Родина:Рябкові (Pteroclididae)
Рід:Саджа (Syrrhaptes)
Вид:Саджа звичайна
Біноміальна назва
Syrrhaptes paradoxus
(Pallas, 1773)
Посилання
Вікісховище:Syrrhaptes paradoxus
Віківиди:Syrrhaptes paradoxus
EOL:45518915
ITIS:177042
МСОП:22692980
NCBI:302527

Саджа́ звичайна[2] (Syrrhaptes paradoxus) — птах ряду рябкоподібних. Довжина до 45 см, вага близько 250 г.

Поширена в пустелях і напівпустелях Південно-Східної Європи та Середній і Центральній Азії; зрідка залітає в Україну.

Опис

У самців спина вохриста, з чорними поперечними смугами; тім'я і потилиця вохристо-сірі; лоб, горло і задня частина боків шиї світло-руді; шия і воло сірувато-вохристі, воло знизу окреслене смугою, утвореною чорно-білим візерунком; груди вохристі; черево спереду чорно-коричневе, ззаду — біле; покривні пера крил вохристі, на великих і середніх покривних перах чорні плями; махові пера блакитно-сірі, крайні махові пера видовжені; стернові пера сірі, з вохристими плямами і білою верхівкою, центральні стернові пера дуже видовжені; дзьоб сірий; ноги оперені повністю, разом з пальцями. У самиці, яка в цілому схожа на самця, горло пісочно-жовте, відокремлене від сірого вола чорною смугою, візерунчастої смуги на межі вола і грудей нема; крайні махові і центральні стернові пера видовжені менше. Пташенята схожі на самця, але шия і воло вохристі, з темно-бурою строкатістю; груди вохристі; черево бурувате; центральні стернові і першорядні махові пера не видовжені[3].

Література

Посилання

  1. ↑ BirdLife International (2024). Syrrhaptes paradoxus. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2024: e.T22692980A263662143. doi:10.2305/IUCN.UK.2024-2.RLTS.T22692980A263662143.en. Процитовано 21 серпня 2025.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Фесенко І.В., Бокотей А.А. Птахи фауни України: польовий визначник. - К., 2002. - 416 с. ISBN 966-7710-22-X

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).