Іглиця тихоокеанська
| ?Іглиця тихоокеанська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Підклас: | Новопері (Neopterygii) |
| Інфраклас: | Костисті риби (Teleostei) |
| Ряд: | Іглицеподібні (Syngnathiformes) |
| Родина: | Іглицеві (Syngnathidae) |
| Підродина: | Морські іглиці (Syngnathinae) |
| Рід: | Звичайна іглиця (Syngnathus) |
| Вид: | Іглиця тихоокеанська |
| Біноміальна назва | |
| Syngnathus schlegeli Kaup, 1856 | |
| Синоніми | |
| Посилання | |
| Syngnathus schlegeli | |
| Syngnathus schlegeli | |
| 344913 | |
| 645094 | |
| 188065 | |
| 103720 | |
Іглиця тихоокеанська (Syngnathus schlegeli) — вид морських іглиць, що мешкає в північно-західній Пацифіці: біля Владивостоку в Росії, на південь до Затоки Бакбо.
Характеристика
Тіло продовжене, тонке, вигранене, цілком вкрите кістковими платівками, що поєднані між собою. Сягає 30,0 см довжини. У місцях поєднання платівок утворюється гребні. Хвіст видовжений. Є грудні, спинний, анальний і хвостовий плавці. Рило трубкоподібне, рот маленький, зуби відсутні. У самців є закрита виводкова камера у хвостовій частині тіла. Спинний плавець несе 42-43 промені, анальний — 3 промені.
Екологія
Морська, океанічна демерсальна риба. Зустрічається серед заростей зостери.
Джерела
| Це незавершена стаття про променеперих риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).