Філідор рудошиїй
| ?Філідор рудошиїй | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Чагарниковий філідор (Syndactyla) |
| Вид: | Філідор рудошиїй |
| Біноміальна назва | |
| Syndactyla ruficollis (Taczanowski, 1884) | |
Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Anabazenops ruficollis Automolus ruficollis | |
| Посилання | |
| Syndactyla ruficollis | |
| Syndactyla ruficollis | |
| 1050220 | |
| 563253 | |
| 22702777 | |
| 1094533 | |
Філідо́р рудошиїй[2] (Syndactyla ruficollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Еквадорі і Перу. Є сестринським видом по відношенню до золотистого філідора.
Опис
Довжина птаха становить 18 см. Тім'я і верхня частина тіла рудувато-коричневі, крила руді, хвіст яскраво-рудий. Над очима рудувато-охристі "брови". Шия темна, скроні і обличчя сірі, горло жовтувато-коричневе, з боків світліше. Нижня частина тіла оливково-коричнева, груди поцятковані охристими смужками.
Поширення і екологія
Рудошиї філідори мешкають в передгір'ях та на західних схилах Анд на південному заході Еквадору (Ель-Оро і Лоха) та на північному заході Перу (Тумбес, П'юра, Ламбаєке і Кахамарка). Вони живуть у вологих і сухих рівнинних тропічних лісах та в підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються поодинці. парами, або невеликими зграйками, на висоті від 400 до 2900 м над рівнем моря, переважно на висоті понад 1600 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Сезон розмноження триває з січня по травень.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція рудошиїх філідорів становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Syndactyla ruficollis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 лютого 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).