Філідор-лісовик білогорлий
| ?Філідор-лісовик білогорлий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Чагарниковий філідор (Syndactyla) |
| Вид: | Філідор-лісовик білогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Syndactyla roraimae Hellmayr, 1917 | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Automolus roraimae | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Syndactyla roraimae |
 Віківиди: | Syndactyla roraimae |
 МСОП: | 22702929 |
 NCBI: | 1094532 |
Філідо́р-лісови́к білогорлий[2] (Syndactyla roraimae) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає на Гвіанському нагір'ї. Раніше цей вид відносили до роду Філідор-лісовик (Automolus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження він був переведений до роду Syndactyla[3][4].
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[5]
- S. r. paraquensis (Phelps & Phelps Jr, 1947) — Серро-Параке (південь центральної Венесуели);
- S. r. duidae (Chapman, 1939) — тепуї на півдні Венесуели і півночі Бразилії (Дуїда, Небліна, Уачамакарі, Яві, Серранія-Пару);
- S. r. roraimae (Hellmayr, 1917) — тепуї на південному сході Венесуели (Урутані, Хауа, Сарісаріньяма);
- S. r. urutani (Phelps Jr & Dickerman, 1980) — тепуї на південному сході Венесуели, заході Гаяни і півночі Бразилії (Рорайма, Гран-Сабана).
Поширення і екологія
Білогорлі філідори-лісовики мешкають в тепуях на півдні і південному сході Венесуели в штатах Болівар і Амасонас, а також в сусідніх районах Бразилії і Гаяни. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних лісів. Зустрічаються на висоті від 1000 до 2500 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Syndactyla roraimae.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Zimmer, K.J.; Robbins, M.B.; Kopuchian, C. (2008). Taxonomy, vocalisations, syringeal morphology and natural history of Automolus roraimae (Furnariidae). Bulletin of the British Ornithologists' Club. 128: 187—206.
- ↑ Derryberry, Elizabeth P.; Claramunt, Santiago; Derryberry, Graham; Chesser, R. Terry; Cracraft, Joel; Aleixo, Alexandre; Pérez-Emán, Jorge; Remsen Jr., J. V.; Brumfield, Robb T. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution. 65 (10): 2973—2986. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x. ISSN 0014-3820. PMID 21967436.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 лютого 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).