Пію аргентинський
| ?Пію аргентинський | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Пію (Synallaxis) |
| Вид: | Пію аргентинський |
| Біноміальна назва | |
| Synallaxis spixi Sclater, 1856 | |
 Ареал виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Synallaxis spixi |
 Віківиди: | Synallaxis spixi |
 EOL: | 1050213 |
 ITIS: | 563245 |
 МСОП: | 22702304 |
 NCBI: | 279541 |
Пію аргентинський[2] (Synallaxis spixi) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Вид названий на честь німецького натураліста Йоганна Баптиста фон Спікса[4].
Опис
Довжина птаха становить 16-17 см, вага 12-14 г. Тім'я рудувато-коричневе, решта голови сіра. На горлі чорнувата пляма. Верхня частина тіла сірувата або оливково-коричнева, хвіст сірувато-коричневий, живіт сірий. Покривні пера крил руді.
Поширення і екологія
Аргентинські пію мешкають на південному сході Бразилії (на південь від південно-східної Баїї та південного Еспіриту-Санту), на північному сході Аргентини (на південь до східного Санта-Фе, Ентре-Ріоса і північного Буенос-Айреса), в Уругваї та на сході Парагваю. Вони живуть у вологих чагарникових заростях, в саванах та на узліссях тропічних лісів. Живляться безхребетними. Гніздо кулеподібне з довгим трубкоподібним входом, зроблене з гілочок, всередині встелене листям, мохом і шерстю.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2020). Synallaxis spixi.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 21 січня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 362. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).