Сікора руда
| ?Сікора руда | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Тієрал (Sylviorthorhynchus) |
| Вид: | Сікора руда |
| Біноміальна назва | |
| Sylviorthorhynchus yanacensis Carriker, 1933 | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Leptasthenura yanacensis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sylviorthorhynchus yanacensis |
 Віківиди: | Sylviorthorhynchus yanacensis |
 EOL: | 917785 |
 ITIS: | 560766 |
 NCBI: | 644982 |
Сіко́ра руда[2] (Sylviorthorhynchus yanacensis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Андах. Раніше цей вид відносили до роду Сікора (Leptasthenura), однак, за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень, руда сікора була переведена до роду Тієрал (Sylviorthorhynchus)[4][5][6][7][8].
Поширення й екологія
Руді сікори мешкають на східних схилах Анд в Перу (Куско, Пуно, також локально в горах Кордильєра-Бланка в регіоні Анкаш), Болівії і північно-західній Аргентині (Жужуй, Сальта). На півночі ареалу вони живуть виключно в гірських тропічних лісах Polylepis, причому уникають узлісь, особливо під час сезону розмноження, а на півдні ареалу вони також живуть у високогірних чагарникових заростях та на стрімких гірських схилах, місцями порослих чагарниками. Зустрічаються на висоті від 2900 до 4600 м над рівнем моря, місцями на висоті до 5200 м над рівнем моря. Не мігрують в долини, навіть під час снігопадів в горах. Живляться комахами та іншими безхребетними.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рудим сікорам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sylviorthorhynchus yanacensis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
- ↑ González, J.; Wink, M. Phylogenetic position of the monotypic Des Murs’ Wiretail (Sylviorthorhynchus desmursii, Aves: Furnariidae) based on mitochondrial and nuclear DNA // Journal of Ornithology. — 2008. — Вип. 149(3): 393-398. — ISSN 2193-7192. — DOI:10.1007/s10336-007-0251-0.
- ↑ Ohlson, J; Irestedt, M; Ericson, P; Fjeldså, J (2013). "Phylogeny and classification of the New World suboscines (Aves, Passeriformes)". Zootaxa. 3613 (1): 1–35. Процитовано 30 червня 2022.
- ↑ Irestedt, Martin; Fjeldså, Jon; Dalén, Love; Ericson, Per GP (2009). Convergent evolution, habitat shifts and variable diversification rates in the ovenbird-woodcreeper family (Furnariidae). BMC Evolutionary Biology. 9 (1): 268. doi:10.1186/1471-2148-9-268. ISSN 1471-2148. PMC 2787525. PMID 19930590.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Derryberry, E.P.; Claramunt, S.; Derryberry, G.; Chesser, R.T.; Cracraft, J.; Aleixo, A.; Pérez-Emán, J.; Remsen Jr, J.V.; Brumfield, R.T. (2011). Lineage diversification and morphological evolution in a large-scale continental radiation: the Neotropical ovenbirds and woodcreepers (Aves: Furnariidae). Evolution. 65 (10): 2973—2986. doi:10.1111/j.1558-5646.2011.01374.x. PMID 21967436.
- ↑ Pearman, M. & Areta, N., marzo de 2019. «Generic placement and English names of Leptasthenura yanacensis and Sylviorthorhynchus desmursii» Proposal (816) to South American Classification Committee (En inglés)
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).