YaChudo

Subparictidae

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

Subparictidae
Період існування: 37–22 млн р. т.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Надродина: Ursoidea
Родина: †Subparictidae
Baskin and Tedford, 1996
Роди

Subparictidae — вимерла родина ранньопалеогенових арктоїдних хижих, ендемічних для Північної Америки, які тісно пов'язані з ведмедями. Це були невеликі, схожі на єнота ссавці, які жили з еоцену до раннього міоцену. Ця родина включає кілька родів, таких як Subparictis, Parictis, Nothocyon, Eoarctos[1].

Характеристика

На відміну від інших ранніх каніформ, субпаріктиди мали прості корінні зуби та навколишні або принаймні часткові пояси[1].

Систематика

Subparictidae спочатку було описано в 1996 році, щоб містити роди Subparictis, Nothocyon, Parictis. У той час, було запропоновано, що Subparictidae сестринська до Ursidae[2]. Інші автори відносять Parictis і Subparictis до Amphicynodontidae[3][4][5]. Четвертий рід, Eoarctos, був описаний у 2023 році, і стаття підтримує сестринську групу субпаріктид і урсид[1].

Нижче наведено філогенію, відновлену Wang et al. (2023)[1]:

Subparictidae
 
 

Subparictis gilpini

 
 

Subparictis parvus

 
 
 
 

Subparictis montanus

 
 
 

Subparictis dakotensis

 
 
 

Parictis primaevus

 
 
 

Eoarctos vorax

 
 

Nothocyon geismarianus

 
 
 
 
 
 


Палеобіологія

Це тварини Північної Америки. Скам'янілості періоду палеогену були знайдені від чадронського до вітнійського періоду на півночі Великих рівнин Сполучених Штатів і південної Канади, а також арікарського періоду в Орегоні. Ранні члени групи конкурували з найдавнішими псовими, яких часто можна знайти на периферії в місцях, де вони зустрічаються. У родині з часом Eoarctos і Nothocyon розвинули все міцніші зуби, пристосовані для розгризання кісток. Виходячи з повних анатомічних залишків Eoarctos, субпаріктиди мали б займати екологічну нішу, подібну до Procyonidae і Guloninae[1].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Wang, Xiaoming; Emry, Robert J.; Boyd, Clint A.; Person, Jeff J.; White, Stuart C.; Tedford, Richard H. (2022). An exquisitely preserved skeleton of Eoarctos vorax (Nov. Gen. Et sp.) from Fitterer Ranch, North Dakota (Early Oligocene) and systematics and phylogeny of North American early arctoids (Carnivora, Caniformia). Journal of Vertebrate Paleontology. 42: 1—123. Bibcode:2022JVPal..42S...1W. doi:10.1080/02724634.2022.2145900. S2CID 259025727.
  2. ↑ Baskin, J. A.; Tedford, R. H. (1996). Small arctoid and feliform carnivorans. с. 486–497. doi:10.1017/CBO9780511665431.025. ISBN 9780521433877. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  3. ↑ McKenna, M.C.; Bell, S. (1997). Classification of Mammals Above the Species Level. Columbia University Press.
  4. ↑ Rybczynski, N.; Dawson, M.R.; Tedford, R.H. (2009). A semi-aquatic Arctic mammalian carnivore from the Miocene epoch and origin of Pinnipedia. Nature. 458 (7241): 1021—24. Bibcode:2009Natur.458.1021R. doi:10.1038/nature07985. PMID 19396145. S2CID 4371413.
  5. ↑ Berta, A.; Morgan, C.; Boessenecker, R.W. (2018). The Origin and Evolutionary Biology of Pinnipeds: Seals, Sea Lions, and Walruses. Annual Review of Earth and Planetary Sciences. 46: 203—228. Bibcode:2018AREPS..46..203B. doi:10.1146/annurev-earth-082517-010009. S2CID 135439365.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).