Striga hermonthica
| Striga hermonthica | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Вовчкові (Orobanchaceae) |
| Рід: | Striga |
| Вид: | S. hermonthica
|
| Біноміальна назва | |
| Striga hermonthica | |
Стрига єгипетська (Striga hermonthica) — вид напівпаразитичних рослин родини Вовчкові.
Будова
Кореневий паразит. Рослина вкрита шорсткими волосками, слабо галузиться, висота стебла 35-60 см (більша від стриги жовтої). Листя лінійне, цілокрає. Квіти великі, червоно-рожевого кольору, зібрані у довгі китиці. Насіння темно-коричневе.
Життєвий цикл
Насіння утворюється у великій кількості (за різними даними від 40 — 450 тисяч насінин на одній рослині). У ґрунті насіння залишається життєздатним до 20 років.[1] Воно проростає лише після появи поруч коріння одного з хазяїнів рослини. Вчені дослідили, що проростання викликає хімічна речовина стригалактон.[2] Прикріплюється до хазяїна гаусторієм. Якийсь час рослина залишається під землею, після чого починає швидко рости і відразу вкривається квітами. Запилюється самостійно до розкривання квітів.
Поширення та середовище існування
Батьківщиною стриг вважається африканський континент, хоча вони розповсюджені і в країнах Азії і в Австралії (у цих країнах вони здатні знищувати від 40 до 100 % врожаю). Не так давно рослина була виявлена в Сполучених Штатах Америки (в Північній і Південній Кароліні). Ці рослини можна спостерігати в основному в тропічних і субтропічних регіонах, тому в країнах з подібними кліматичними умовами вони, як правило, внесені в список небезпечних карантинних об'єктів. На території України рослини роду Стрига (Striga spp.) внесені в список А-1 «Карантинні організми, відсутні в Україні» (наказ МінАПК від 29.11.2006 № 716).
Шкода
Уражує культурні та дикі рослини родини злакових (Poaceae), сорго (Sorghum), плоскуха (Echinochloa), пальчатка (Digitaria). Знижує урожайність на 40–100 % пшениці, овеса, жита, сорго, проса, суданської трави, кукурудзи, рису, цукрової тростини.
Примітки
- ↑ https://www.agroexpert.ua/ru/karantinni-burani-samozvanci. Архів оригіналу за 26 березня 2018.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|title= - ↑ Agrios, George N. Plant Pathology. 5th ed. London: Elsevier Academic Press, 2005
Джерела
- Бур'яни. А-1/ А-2 Регульовані некарантинні шкідливі організми [Архівовано 26 березня 2018 у Wayback Machine.] // Державна установа «Рівненська обласна фітосанітарна лабораторія»
- http://oblvet.org.ua/novini/shkodochinnist-karantinnih-organizmiv--roslin-rodu-striga-spp/ [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] //Державна установа « Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області»
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).