YaChudo

Sterculia apetala

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Sterculia apetala
На березі Оріноко, Венесуела
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальвоцвіті (Malvales)
Родина: Мальвові (Malvaceae)
Рід: Sterculia
Вид:
S. apetala
Біноміальна назва
Sterculia apetala
Синоніми[1]
  • Clompanus apetala (Jacq.) Kuntze
  • Clompanus chichus (A. St.-Hil. ex Turpin) Kuntze
  • Clompanus punctatus (DC.) Kuntze
  • Helicteres apetala Jacq.
  • Sterculia capitata G. Karst. ex F. Seym.
  • Sterculia carthaginensis Cav. nom. illeg.
  • Sterculia chicha A. St.-Hil. ex Turpin
  • Sterculia elata Ducke
  • Sterculia punctata DC.

Sterculia apetala, панамське дерево, — вид квіткової рослини родини Мальвові. Трапляється у Флориді, південній Мексиці, Центральній Америці та північній частині Південної Америки, а також була завезена на Карибські острови. Sterculia apetala визнана національним деревом Республіки Панама.[2]

Опис

Sterculia apetala — багаторічна листопадна рослина. Стовбури прямі, циліндричні та мають великі контрфорси біля основи. Висота коливається від 20 до 40 метрів (66 до 131 фт).[3]

Листя чергове, пальчасте з п'ятьма лопатями, густо зібране на кінцях гілок. Включаючи черешок, довжина листка коливається від 15 до 50 сантиметрів (5,9 до 20 дюйм).[4]

Квіти фіолетові та жовті, мають п'ять чашолистків. Квіти S. apetala не мають пелюсток; структури, що на них схожі, насправді є чашолистками. Діаметр квітки коливається від 2,5—3,5 сантиметра (0,98—1,4 дюйм). Ці квіти одностатеві, тобто для розмноження використовуються різні чоловічі та жіночі особини.[5]

Плjди являють собою з'єднання до п'яти фолікулів, що походять від квітконіжок, довжина яких може сягати 30 сантиметрів (12 дюйм). Усередині фолікулів міститься насіння, а також помаранчеві волоски, що волдить, які можуть викликати біль при дотику. Природно, дерево зазвичай цвіте та плодоносить між груднем та березнем.[6]

Насіння має чорну еліпсоїдну форму, зазвичай розміром 2,5 см × 1,5 см (0,98 дюйм × 0,59 дюйм).[7] Це насіння містить стеркулінову кислоту та мальвалінову кислоту, два типи циклопропенових жирних кислот.[8] Антиоксидантні сполуки можна отримати з насіння шляхом безперервної або періодичної екстракції з використанням води або етанолу як розчинників.[9]

Таксономія та номенклатура

Іспанські назви виду включають camoruco, manduvi або anacagüita,[10] Sterculia apetala належить до роду Sterculia, що класифікується в родині мальвових Malvaceae. Це один із 150 відомих видів Sterculia.[11]

Родова назва Sterculia походить від латинського слова stercus, що перекладається як «екскременти». Це пов'язано з сильним запахом, характерним для квітів і листя цього роду.[7] Його видовий епітет стосується відсутності пелюсток.

Розповсюдження

Sterculia apetala трапляється в тропічних регіонах Флориди, Мексики, Центральної Америки, Тринідаду і Тобаго, Болівії, північної Бразилії, Колумбії, Еквадору, Перу та Венесуели (включаючи Венесуельські Антильські острови).[12]

Використання

Деревина Sterculia apetala використовується для виготовлення ящиків, скринь, промислового та побутового дерев'яного посуду, каное та ручок для інструментів. Дерево часто вирощують для створення тіні завдяки його великому листю.[7][13] У деяких регіонах насіння вживають у їжу після варіння або смаження, використовують для ароматизації шоколаду або дають тваринам як корм.[14] Квіти використовують як протикашльовий засіб.[15]

Збереження

У водно-болотних угіддях Пантанала в Центральній Бразилії зникаючий гіацинтовий ара (Anodorhynchus hyacinthinus) гніздиться майже виключно в природних западинах річок S. apetala.[16]

Галерея

Примітки

  1. ↑ а б Sterculia apetala (Jacq.) H.Karst. The Plant List. 2013. Процитовано 28 березня 2015.
  2. ↑ Comisión Nacional para el Conocimiento y Uso de la Biodiversidad (CONABIO). Sterculia apetala (PDF). Gobierno de México.
  3. ↑ Fontoura, Fernanda Mussi; Matias, Rosemary; Ludwig, Juliane; Oliveira, Ademir Kleber Morbeck de; Bono, José Antonio Maior; Martins, Pedro de Figueiredo Rocha Barbosa; Corsino, Joaquim; Guedes, Neiva Maria Robaldo; Fontoura, Fernanda Mussi (Вересень 2015). Seasonal effects and antifungal activity from bark chemical constituents of Sterculia apetala (Malvaceae) at Pantanal of Miranda, Mato Grosso do Sul, Brazil. Acta Amazonica. 45 (3): 283—292. Bibcode:2015AcAma..45..283F. doi:10.1590/1809-4392201500011. ISSN 0044-5967. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  4. ↑ Panama watershed tree atlas. ctfs.si.edu. Архів оригіналу за 13 квітня 2018. Процитовано 12 квітня 2018.
  5. ↑ Condit, Richard (2011). Trees of Panama and Costa Rica. Princeton, N.J.: Princeton University Press. ISBN 9780691147109. OCLC 705945360.
  6. ↑ STRI. Smithsonian Tropical Research Institute-Sterculia apetala. biogeodb.stri.si.edu. Процитовано 16 квітня 2018.
  7. ↑ а б в Comisión Nacional para el Conocimiento y Uso de la Biodiversidad (CONABIO). Sterculia apetala (PDF). Gobierno de México.Comisión Nacional para el Conocimiento y Uso de la Biodiversidad (CONABIO).
  8. ↑ Herrera-Meza, Socorro; Rodríguez-Landa, Juan Francisco; Martínez, Armando J.; Herrera-Meza, Grecia; Fernández-Demeneghi, Rafael; Reyes-Saldaña, Karla; Oliart-Ros, Rosa María (1 листопада 2017). Behavioral Effect of Sterculia apetala Seed Oil Consumption in Male Zucker Rats. Journal of Medicinal Food (англ.). 20 (11): 1133—1139. doi:10.1089/jmf.2017.0006. PMID 28777691.
  9. ↑ Mosca, Federica; Hidalgo, Gádor Indra; Villasante, Juliana; Almajano, María Pilar (2018). Continuous or Batch Solid-Liquid Extraction of Antioxidant Compounds from Seeds of Sterculia apetala Plant and Kinetic Release Study. Molecules (англ.). 23 (7): 1759. doi:10.3390/molecules23071759. PMC 6100467. PMID 30021965.
  10. ↑ Roig, Juan Tomás (2014). Diccionario Botánico de nombres vulgares Cubanos. Edition Científico-Ténica. с. 77. ISBN 978-959-05-0713-7.
  11. ↑ Malvaceae | plant family. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 14 квітня 2018.
  12. ↑ Vélez-Gavilán, E. (2017). Sterculia apetala (Panama tree). CABI Compendium. doi:10.1079/cabicompendium.51431. Процитовано 15 квітня 2018. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
  13. ↑ Vélez-Gavilán, E. (2017). Sterculia apetala (Panama tree). CABI Compendium. doi:10.1079/cabicompendium.51431. Процитовано 15 квітня 2018. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)Vélez-Gavilán, E. (2017).
  14. ↑ Herrera-Meza, Socorro; Rodríguez-Landa, Juan Francisco; Martínez, Armando J.; Herrera-Meza, Grecia; Fernández-Demeneghi, Rafael; Reyes-Saldaña, Karla; Oliart-Ros, Rosa María (1 листопада 2017). Behavioral Effect of Sterculia apetala Seed Oil Consumption in Male Zucker Rats. Journal of Medicinal Food (англ.). 20 (11): 1133—1139. doi:10.1089/jmf.2017.0006. PMID 28777691.Herrera-Meza, Socorro; Rodríguez-Landa, Juan Francisco; Martínez, Armando J.; Herrera-Meza, Grecia; Fernández-Demeneghi, Rafael; Reyes-Saldaña, Karla; Oliart-Ros, Rosa María (1 November 2017).
  15. ↑ Roig, Juan Tomás (2016). Plantas medicinales, aromáticas o venenosas de Cuba; Tomo I. Edition Científico-Ténica. с. 140. ISBN 978-959-05-0663-5.
  16. ↑ Pizo, Marco Aurélio; Donatti, Camila I.; Guedes, Neiva Maria R.; Galetti, Mauro (2008). Conservation puzzle: Endangered hyacinth macaw depends on its nest predator for reproduction. Biological Conservation. 141 (3): 792—796. Bibcode:2008BCons.141..792P. doi:10.1016/j.biocon.2007.12.023.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).