Клеон чотирисмугий
| ?Клеон чотирисмугий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Рід: | Stephanocleonus |
| Вид: | Клеон чотирисмугий |
| Біноміальна назва | |
| Stephanocleonus tetragrammus Pallas, 1781 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Stephanocleonus tetragrammus |
Клеон чотирисмугий[1] (Stephanocleonus tetragrammus) — вид жуків з родини довгоносиків (Curculionidae).
Поширення
Знахідки виду відомі з Угорщини[2], Швеції, Польщі, Молдови, України, Півдня Європейської частини Росії, а також Арменії, Казахстану і Західного Сибіру[3].
Опис
Досить великий довгоносик, завдовжки 9-15 мм. Тіло вузькоовальне, чорного кольору. Головотрубка коротка, кілевата. Вздовж бічних країв передньоспинки проходять білі смуги. Передньоспинка з гострим серединним кілем у передній частині і нерівною матовою поверхнею, рівномірно покритою подвійний пунктируванням. Боки передньоспинки з глибокою перетяжкою біля вершини. Надкрила зверху сплощені, точки в рядах дуже маленькі і негусті, спереду і позаду є дві пари коротких косих чорних плям.[4]
Примітки
- ↑ О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева. Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, Г. Фесенко. — Київ, 2010. — С. 51. — ISBN 978-966-7830-13-5.
- ↑ Endrödi S. Ormanyosbogarak 2. Curculionidae 2. Budapest, 1960. 126 S. (Fauna Hungariae. V. 53)
- ↑ Gültekin, L. & Fremuth J.: Lixini, p. 464—471. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
- ↑ Червона книга Росії. Архів оригіналу за 11 Жовтня 2017. Процитовано 2 Серпня 2020.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 11 жовтня 2017? (довідка)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).