Вусач-стенокор дубовий

_?Кунтушець дубовий
?Кунтушець дубовий
	; Anisorus quercus
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Членистоногі (Arthropoda);
Клас:	Комахи (Insecta);
Підклас:	Крилаті комахи (Pterygota);
Інфраклас:	Новокрилі (Neoptera);
Ряд:	Жуки (Coleoptera);
Підряд:	Всеїдні жуки (Polyphaga);
Надродина:	Попикуваті (Chrysomeloidea);
Родина:	Скрипунові (Cerambycidae);
Підродина:	Тонкохвісткові (Lepturinae);
Триба:	Вузькотільцеві (Stenocorini);
Рід:	Кунтушець (Anisorus);
Біноміальна назва
	Anisorus quercus; (Götz, 1783)
Синоніми
	Stenocorus quercus (Götz, 1783); Cerambyx quercus Götz, 1783; Leptura baja Schrank, 1798; Leptura humeralis Fabricius, 1787; Stenochorus quercus (Götz, 1783); Stenocorus dispar Panzer, 1797; Stenocorus quercus punctipennis Reitter, 1914; Stenocorus qurcus quercus (Götz, 1783); Toxotus dispar (Panzer, 1797 ); Toxotus humeralis (Fabricius, 1787);
Посилання
Вікісховище:	Anisorus quercus
Віківиди:	Anisorus quercus
EOL:	348233
NCBI:	1586419

Кунтушець дубовий^[1] (Anisorus quercus (Götz, 1783)) — вид жуків з родини Скрипунових.

Поширення

S. quercus — пан'європейський вид поширений по всій Європі, Середземномор'ї, Кавказі, Ірані та Малій Азії, входячи до Європейського зоогеографічного комплексу.

В Україні Кунтушець дубовий розповсюджений у лісостеповій зоні^[2]. У Карпатському регіоні трапляється переважно на Закарпатті у термофільних оселищах дубових лісів дещо зрідка у південній частині Передкарпаття (на Буковині)^[3].

Морфологія

Імаго

Морфологічно S. quercus схожий на S. meridianus, проте, відрізняється за будовою вусиків: їх третій членик є коротшим за п'ятий (у S. meridianus — навпаки). Вид дещо дрібніший, розміри тіла 12-21 мм. Тіло чорне, часто з буро-червоним черевцем у самців, а у самок — цілком темне. Надкрила буро-жовті — у самок, або зі світлими плечовими горбиками — у самців. Ноги світло забарвлені.

Личинка

Личинка велика до 34 мм завдовжки з добре розвиненими грудними ногами. 9-й терґіт черевця на вершині витягнений в склеротизований шип.

Життєвий цикл

Життєвий цикл триває 2-3 роки.

Примітки

↑ Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170
↑ Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206
↑ Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

Література

Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання

Stenocorus quercus [Архівовано 12 червня 2010 у Wayback Machine.]

[Заморока,_Михайлюк-Заморока_2023_Lepturinae-1] Заморока А. М., Михайлюк-Заморока О. В. (2023) Пропозиції щодо уніфікації і застосування національної номенклатури найменувань скрипунових (Coleoptera: Cerambycidae) із фавни України та деяких екзотів. Частина ІІІ: підродини тонкохвісткові (Lepturinae) й коротові (Necydalinae). Наукові записки Державного природознавчого музею. Львів, 39: 161—170. https://doi.org/10.36885/nzdpm.2023.39.161-170

[Zamoroka_2022-2] Zamoroka A.M. (2022) The longhorn beetles (Coleoptera, Cerambycidae) of Ukraine: Results of two centuries of research. Biosystem diversity, 30 (1): 46-74. DOI: https://doi.org/10.15421/012206

[3] Zamoroka A.M. The longhorn beetles (Coleoptera: Cerambycidae) of the Eastern Carpathian Mountains in Ukraine. Munis Entomology & Zoology, 2018, 13 (2): 655-691.

[1]

[2]

[3]