YaChudo

Standard Missile

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Standard Missile
Запуск RIM-66 з борта USS George Philip (FFG 12)[en]
Запуск RIM-66 з борта USS George Philip (FFG 12)
ТипЗенітна ракета, протибалістична ракета
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні1967 — донині
Історія виробництва
Розробленоз 1963
ВиробникRaytheon Technologies
Standard Missile у Вікісховищі

Standard Missile — родина американських зенітних керованих ракет корабельного базування, що становлять основу протиповітряної та протиракетної оборони Флоту США та деяких інших країн. Перше покоління ракет з'явилось 1967 року й залишається донині актуальним у світі, а наступні покоління перебувають і нині на озброєнні Флоту США. На основі ракет родини було також створено низку авіаційних ракет.

Огляд

Будова

Усі ракети родини є керованими, твердопаливними, мають традиційну аеродинамічну схему з короткими, витягнутими вздовж корпусу хрестоподібними крилами та керувальними поверхнями, проте відрізняються розмірами, системами наведення, наявністю чи відсутністю розгінних блоків тощо та, відповідно, призначенням і бойовими характеристиками.[1][2] Всі ракети серії мають можливість атаки наземних і надводних цілей, але деякі модифікації спеціально для цього призначені.[3]

Історія

Розробленням і виготовленням ракет займається компанія Standard Missile Co. (SMCo), що була спільним проєктом Hughes і Raytheon, після придбання першої другою з 1997 року належить Raytheon. Їм допомагає Лабораторія прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса.[1][3]

Розроблення ракет родини Standard розпочалось 1963 року для заміни корабельних зенітних ракет середньої дальності (англ. medium range, MR) RIM-2 Terrier, RIM-8 Talos і збільшеної дальності (англ. extended range, ER) RIM-24 Tartar. Метою було створення уніфікованих ракет нового покоління з можливістю застосування наявних пускових установок і систем керування вогнем. У результаті з'явились ракети Standard Missile 1 (SM-1), представлені варіантами RIM-66 Standard MR / SM-1MR і RIM-67 Standard ER / SM-1ER, де друга являла собою RIM-66 з додатковим розгінним блоком для збільшення дальності та дещо іншим двигуном. Виробництво RIM-66 розпочалось 1967 року.[4][5][2]

У 1970-ті було створено наступне покоління ракет Standard Missile 2 (SM-2) для інтеграції з Aegis Combat System і New Threat Upgrade, так само представлене варіантами середньої та збільшеної дальності RIM-66C Standard MR / SM-2MR і RIM-67B Standard ER / SM-2ER. Ракети SM-2 отримали нову систему керування польотом і нові засоби наведення, що більше не потребували постійного цілевказання.[6] У версії RIM-156 / SM-2 Block IV, що набула оперативної спроможності 1999 року, вони можуть перехоплювати також і балістичні ракети.[7] На основі SM-2 Block IV впродовж 1992—2014 було розроблено позаатмосферну протибалістичну ракету RIM-161 / SM-3, а впродовж 2001—2013 — протиповітряну й протибалістичну ракету великої дальності RIM-174 Standard ERAM / SM-6, що отримала блок наведення від AIM-120 AMRAAM.[8] Найменування SM-4 та SM-5 стосуються невтілених проєктів, що їх розробляли наприкінці 90-х — на початку 2000-х.[9][10] Крім того, на основі Standard Missile створено авіаційні ракети AGM-78 Standard ARM і AIM-174B Gunslinger.[11][12]

Протягом часу служби ракети отримували численні оновлення та модифікації, завдяки чому залишаються актуальними донині (станом на 2024 рік): SM-1 зняті з озброєння в США 2003 року, проте перебувають на озброєнні понад 10 країн світу. SM-2 у різних версіях залишаються основою протиповітряної оборони Флоту США та понад 15 інших країн, а виробник Raytheon вважає, що вони можуть бути актуальними ще 20-30 років за умови оновлення. SM-3 є основними протибалістичними ракетами флотів США та Японії. SM-6 є протиповітряними ракетами, що доповнюють SM-2 для захисту на великих відстанях, а також можуть уражати балістичні ракети на термінальній фазі.[1][13]

Крім ракет SM Флот США також використовує комплекси RIM-116 RAM (дальність 10 км, проти ПКР) і RIM-162 ESSM (~50 км; проти швидкісних, високоманеврових ПКР) та планує додати до свого арсеналу PAC-3 MSE від системи Patriot (до 100 км; проти балістичних і крилатих ракет).[14]

Список ракет

Ракети родини

Фото Індекс MDS Індекс SM Роки служби в США Опис
Лінійка SM
RIM-66 Standard MR SM-1MR 1967—2003 Основний варіант SM-1. Характеристики:[3][5][15]
  • Максимальна дальність: 32 км (Block IV[16]), 46 км (Block V)
  • Максимальна висота: 19,8 км (Block IV), 24,4 км (Block V)
  • Швидкість: 3,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×0,447 м; 562 кг (Block IV), 630 кг (Block V)
  • Бойова частина: безперервно-стрижнева (Block IV), уламково-фугасна (Block V)
  • Наведення: напівактивне радіолокаційне
 RIM-67 Standard ER SM-1ER невідомо[к 1] Варіант SM-1 з розгінним ступенем для підвищення дальності. Характеристики:[6][5][18]
  • Максимальна дальність: 65 км
  • Максимальна висота: 24,4 км
  • Швидкість: 2,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×6,55 м; 1340 кг
  • Бойова частина: безперервно-стрижнева
  • Наведення: напівактивне радіолокаційне
 RIM-66 Standard MR SM-2MR 1978 — донині SM-2 є основною ракетою Флоту США для протидії літакам та крилатим ракетам.[14] Характеристики:[3][5][13]
  • Максимальна дальність: 74 км (Block I), 167 км (Block III)
  • Максимальна висота: понад 24,4 км (Block I)
  • Швидкість: 3,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×4,72 м (Block III); 621 кг (Block I), 708 кг (Block III)
  • Бойова частина: уламково-фугасна
  • Наведення: інерційна навігація, на термінальній фазі напівактивне радіолокаційне або ІЧ наведення
 RIM-67 Standard ER SM-2ER 1980 — донині Варіант SM-2 з розгінним ступенем для підвищення дальності. Характеристики:[6][7][13]
  • Максимальна дальність: 185 км (Block II)
  • Максимальна висота: 24,4 км (Block II)
  • Швидкість: 3,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×7,98 м; 1340 кг (Block II)
  • Бойова частина: уламково-фугасна
  • Наведення: інерційна навігація, на термінальній фазі напівактивне радіолокаційне або ІЧ наведення
RIM-156 Standard ER SM-2ER Block IV 1999 — донині Подальший розвиток лінійки SM-2 з покращеною електронікою, підвищеною дальністю, запуском з вертикальної пускової установки Mk 41 й можливістю боротьби з тактичними балістичними ракетами. Характеристики:[7][13]
  • Максимальна дальність: до 370 км
  • Максимальна висота: 33 км
  • Швидкість: 3,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×6,55 м, 1450 кг
  • Бойова частина: уламково-фугасна
  • Наведення: напівактивне радіолокаційне
 RIM-161 SM-3 2014 — донині Позаатмосферна протибалістична ракета, що є основою протибалістичного захисту флоту США.[1][14] З вартістю 9—27 млн доларів США за ракету, SM-3 є одними із найефективніших і найдорожчих перехоплювачів у світі.[19] Характеристики:[8]
  • Максимальна дальність: понад 500 км (Block I), понад 1200 км (Block II)
  • Максимальна висота: ~1000 км (Block II)[20]
  • Швидкість: 3 км/с (Block I), 4,5 км/с (Block II)
  • Масогабаритні показники: 0,34×6,55 м (Block I)
  • Бойова частина: кінетична
  • Наведення: GPS/INS + інфрачервоне
RGM-165 Land Attack Standard Missile (LASM) SM-4 — Експериментальна модифікація SM-2MR для протикорабельної ролі, яку розробляли з 1997 до скасування у 2002 році.[9]
— SM-5 — Проєкт заміни SM-2ER Block IV, який розробляли з 1998, проте невдовзі відмовились на користь дешевшого та більш обґрунтованого проєкту SM-6.[10]
RIM-174 Standard Extended Range Active Missile (ERAM) SM-6 2013 — донині Протиповітряна ракета, призначена для протиповітряної оборони на великих відстанях і збиття балістичних ракет на термінальній фазі.[14] Характеристики:[13][12][21]
  • Максимальна дальність: понад 240 або 370 км (Block I)
  • Максимальна висота: 33 км (Block I)
  • Швидкість: 3,5 Маха (Block I)
  • Масогабаритні показники: 0,34×6,55 м, ~1500 кг
  • Бойова частина: уламково-фугасна
  • Наведення: активне та напівактивне радіолокаційне
Похідні ракети
RGM-66 — — Кілька дослідних протикорабельних варіантів RIM-66, які розробляли до 1975 року.[3]
AGM-78 Standard ARM (STARM) — 1968 — кінець 1980-х Авіаційна протирадіолокаційна ракета, розроблена на основі RIM-66. Характеристики (AGM-78B):[11]
  • Максимальна дальність: 90 км
  • Швидкість: 2,5 Маха
  • Масогабаритні показники: 0,34×4,57 м, 620 кг
  • Бойова частина: уламково-фугасна
 AIM-97 Seekbat — — Дослідна ракета «повітря — повітря», яку розробляли з 1972 до 1976 на основі AGM-78 для протидії МіГ-25.[22]
AIM-174B Gunslinger — з 2024? Ракета «повітря — повітря» на основі RIM-174, про яку стало відомо 2024 року. Бойова дальність, за припущеннями, становить близько 400 км.[12]

Список ракет лінійки SM за серіями

Індекс MDS Індекс SM Початок служби Опис
RIM-66 / SM-1/2 MR[3][5]
RIM-66A SM-1MR Block I—III — Передсерійні версії SM-1MR.
SM-1MR Block IV 1968 Перша серійна версія SM-1MR.
RIM-66B SM-1MR Block V 1970-ті Новий автопілот зі швидшою реакцією, потужніший двигун та нова бойова частина (БЧ).
RIM-66C SM-2MR Block I 1978 Перша серійна версія SM-2MR для Aegis/Mk 26.
RIM-66D Те саме для Tartar.
RIM-66E SM-1MR Block VI, VIA, VIB 1983 Голівка самонаведення (ГСН) від SM-2, новий підривач, нова БЧ тощо.
RIM-66G SM-2MR Block II 1983 Нові двигун і БЧ. Версія для Aegis/Mk 26.
RIM-66H Те саме для Aegis/VLS.
RIM-66J Те саме для Tartar.
RIM-66K SM-2MR Block III, IIIA, IIIB 1988 Покращені можливості проти низьковисотних цілей, у Block IIIA також нова БЧ. Версія для Tartar.
RIM-66L Те саме для Aegis/Mk 26.
RIM-66M Те саме Aegis/VLS. У Block IIIB (тільки для цієї системи) встановлено додаткову ІЧ ГСН.
RIM-66N SM-2MR Block IIIAZ ?[к 2][23] Версія для пускової установки Mk 57 есмінців класу Zumwalt.
RIM-66P SM-2MR Block IIIC, CU перспективна[к 3] Радіолокаційна ГСН від SM-6, змінена авіоніка, керування реактивним струменем. У Block IIICU також нова електроніка наведення.
RIM-67 / SM-2 ER[6][5]
RIM-67A SM-1ER ?[к 4] Серійна SM-1ER.
RIM-67B SM-2ER Block I 1980 Перша серійна SM-2ER.
RIM-67C SM-2ER Block II середина 80-х[24] Новий ракетний прискорювач, що збільшив дальність майже вдвічі, а також покращення SM-1MR Block II.
RIM-67D SM-2ER Block III кінець 80-х[24] Новий маршовий двигун і покращена ГСН, а також покращення SM-1MR Block III.
RIM-156 / SM-2 ER[7][13]
RIM-156A SM-2ER Block IV 1999 Новий ракетний прискорювач для інтеграції з Aegis/VLS, покращені прилади наведення та керування.
RIM-156B SM-2ER Block IVA скасовано 2001 Протибалістична модифікація RIM-156A.
RIM-161 / SM-3[8]
RIM-161A SM-3 Block I — Передсерійні версії SM-3, випробувані впрождовж 1992—2012.
RIM-161B SM-3 Block IA —
RIM-161C SM-3 Block IB 2014 Перша серійна версія SM-3.
RIM-161D SM-3 Block IIA 2024 Збільшений варіант з більшою дальністю.
RIM-161? SM-3 Block IIB скасовано 2013 Ще більший дослідний варіант.
RIM-174 / SM-6[13][12][21]
RIM-174A SM-6 Block I 2013 Перша серійна версія SM-6.
RIM-174B SM-6 Block IA, IAU 2022 Додано GPS.
RIM-174C[25] SM-6 Block IB перспективна[к 5] Збільшений варіант з більшою дальністю.

Примітки

  1. ↑ Виробництво зупинено 1973 року.[17]
  2. ↑ Перший есмінець класу Zumwalt увійшов до складу Флоту США 2020 року
  3. ↑ станом на 2026
  4. ↑ Приблизно тоді, коли SM-1MR
  5. ↑ малосерійне виробництво почалось 2024 року
  1. ↑ а б в г Explore the Versatile SM-2 Standard Missile Variants. Defense Industry Daily (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  2. ↑ а б Standard-1 anti-aircraft guided missile | Missilery.info. en.missilery.info. Архів оригіналу за 5 серпня 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  3. ↑ а б в г д е Raytheon RIM-66 Standard MR. designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  4. ↑ RIM-66 Standard Missile SM-1MR SM-2MR medium range. www.seaforces.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2025. Процитовано 7 серпня 2026.
  5. ↑ а б в г д е RIM-66 Standard Missile SM-1MR SM-2MR medium range. www.seaforces.org. Архів оригіналу за 8 грудня 2025. Процитовано 7 серпня 2026.
  6. ↑ а б в г Raytheon RIM-67 Standard ER. designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 17 травня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  7. ↑ а б в г Raytheon RIM-156 Standard SM-2ER Block IV. www.designation-systems.net. Архів оригіналу за 4 серпня 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  8. ↑ а б в Raytheon RIM-161 Standard SM-3. www.designation-systems.net. Процитовано 8 серпня 2026.
  9. ↑ а б Raytheon RGM-165 LASM. designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 5 серпня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  10. ↑ а б Pike, John. SM-2 RIM-66 / RIM-67 Standard Missile. www.globalsecurity.org (англ.). Архів оригіналу за 27 липня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  11. ↑ а б General Dynamics AGM-78 Standard ARM. www.designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 28 червня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  12. ↑ а б в г Raytheon AIM/RIM-174 Standard SM-6. designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  13. ↑ а б в г д е ж Standard Missile. United States Navy (амер.). Архів оригіналу за 22 червня 2026. Процитовано 7 серпня 2026.
  14. ↑ а б в г Cranny-Evans, Sam. Lockheed contracted to integrate PAC-3 into Aegis - Calibre Defence. www.calibredefence.co.uk (амер.). Архів оригіналу за 10 травня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  15. ↑ Standard Missile 1 MR - Naval Missiles of the United States of America - NavWeaps. www.navweaps.com. Процитовано 7 серпня 2026.
  16. ↑ Block — одна з частин системи Позначення військової авіації та ракетного озброєння США, що позначає модифікацію.
  17. ↑ Guided missile family Standard | Missilery.info. en.missilery.info. Процитовано 7 серпня 2026.
  18. ↑ Standard Missile 1 ER - Naval Missiles of the United States of America - NavWeaps. www.navweaps.com. Процитовано 7 серпня 2026.
  19. ↑ norskluftvern (19 липня 2025). SM-3/Aegis BMD Missile Defense System: Cost Analysis and Performance Comparison. Norsk luftvern (англ.). Процитовано 8 серпня 2026.
  20. ↑ США вперше в історії використали ракети ПРО SM-3 з протиядерної парасолі у бойовій обстановці. Оборонка (укр.). Процитовано 8 серпня 2026.
  21. ↑ а б Standard Missile-6 (SM-6): How It Redefines Modern Air Defense (амер.). Процитовано 8 серпня 2026.
  22. ↑ General Dynamics AIM-97 Seekbat. designation-systems.net (англ.). Архів оригіналу за 4 серпня 2026. Процитовано 8 серпня 2026.
  23. ↑ America’s $9 Billion Zumwalt Destroyer Completes First Operational Deployment: Costly New Upgrades Proposed. militarywatchmagazine.com (англ.). 28 листопада 2022.
  24. ↑ а б Naval Gazing Main/The Standard Missile Part 2. www.navalgazing.net. Процитовано 21 серпня 2026.
  25. ↑ RIM-174C (SM-6 Block Ib). MW Stats (англ.). Процитовано 21 серпня 2026.


Ця сторінка належить до вибраних списків української Вікіпедії.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).