Пінгвін галапагоський
| ?Галапагоський пінгвін | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пінгвіноподібні (Sphenisciformes) |
| Родина: | Пінгвінові (Spheniscidae) |
| Рід: | Пінгвін (Spheniscus) |
| Вид: | Пінгвін галапагоський |
| Біноміальна назва | |
| Spheniscus mendiculus Sundevall, 1871 | |
| Посилання | |
| Spheniscus mendiculus | |
| Spheniscus mendiculus | |
| 45511492 | |
| 174465 | |
| 22697825 | |
| 156760 | |
Пінгві́н галапаго́ський[2] (Spheniscus mendiculus) — вид пінгвінів роду Пінгвін (Spheniscus), ендемічний для Галапагоських островів. Це єдиний вид пінгвінів, що мешкає на широті екватора і здатний виживати в таких умовах завдяки холодним течіям Гумбольдта і Кромвеля. Гніздиться переважно на острові Фернандіна та заході острова Ісабела, хоча менші популяції існують і на інших островах архіпелагу. Чисельність популяції оцінюють в 1800 особин.
Галапагоський пінгвін — це вид очкових пінгвінів.
Зовнішній вигляд
Дорослі особини галапагоських пінгвінів досягають зросту близько 50 см і ваги близько 2,5 кг. У галапагоських пінгвінів голова і спина чорні, біла смуга йде від горла вгору до голови і доходять до очей, спереду пінгвіни білі. Над дзьобом і кінчик над дзьобом — чорні, під дзьобом і шкіра навколо очей — рожево-жовті.
Поширення
Галапагоський пінгвін унікальний серед інших пінгвінових тим, що його ареал — не антарктичні і субантарктичні райони, а розташовані всього за декілька десятків кілометрів від екватора Галапагоські острови. Близько 90 % пінгвінів мешкають на островах Фернандіна і Ісабела. У Галапагоських пінгвінів найменший ареал і найменша чисельність серед пінгвінів. Світова популяція налічує менше 1000 пар.
Живлення
Основний раціон галапагоських пінгвінів — дрібні риби, ракоподібні.
Спосіб життя
Кількість особин галапагоських пінгвінів оцінюється в 1500—2000 дорослих птахів. Температура повітря в місцях проживання коливається в межах +18 — +28 °С, води — +22 — +24 °С.
Розмноження
Галапагоські пінгвіни висиджують яйця зазвичай 38-40 днів, поперемінно самець з самкою. У віці 60-65 днів пташенята виходять в море з дорослими особинами. Гніздяться галапагоські пінгвіни поруч з водою.
Примітки
- ↑ Spheniscus mendiculus. IUCN Red List of Threatened Species. 2006. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 1 серпня 2008.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Galápagos penguins from the International Penguin Conservation Web Site [Архівовано 3 січня 2008 у Wayback Machine.]
- BirdLife Species Factsheet [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Penguin World: Galápagos penguin [Архівовано 21 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- www.pinguins.info: information about all species of penguins [Архівовано 18 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- <http://www.antarcticconnection.com/antarctic/wildlife/penguins/.shtml[недоступне посилання з квітня 2019]>.
- <https://web.archive.org/web/20111007105757/http://galapagosonline.com/nathistory/nathistory.htm>.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).