Телюга ветарська
| ?Телюга ветарська | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Вивільгові (Oriolidae) |
| Рід: | Телюга (Sphecotheres) |
| Вид: | Телюга ветарська |
| Біноміальна назва | |
| Sphecotheres hypoleucus Finsch, 1898 | |
Мапа поширення виду | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
| Sphecotheres hypoleucus | |
| Sphecotheres hypoleucus | |
| 1051845 | |
| 563056 | |
| 22706452 | |
| 1770591 | |
Телюга ветарська[2] (Sphecotheres hypoleucus) — вид співочих птахів родини вивільгових (Oriolidae).
Поширення
Ендемік індонезійського острова Ветар, що розташований північніше Тимору. Живе у різноманітних лісах.
Опис
Довжина тіла близько 26 см, вага тіла — 75–80 г.
Спосіб життя
Трапляється поодинці, парами або невелики зграйками у кронах дерев. Живиться плодами, переважно фікуса.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2018). Sphecotheres hypoleucus: інформація на сайті МСОП (версія 2020.3) (англ.) 15 березня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
- Higgins, P. J., L. Christidis, & H. A. Ford (2008). Family Oriolidae (Orioles). pp. 692–731 in: del Hoyo, J., A. Elliott, & D. A. Christie. eds. (2008). Handbook of the Birds of the World. Vol. 13. Pendulin-tits to Shrikes. Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-45-3
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).