YaChudo

Сфагнум оманливий

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Сфагнум оманливий

Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
—Streptophytina
—Мохи (Bryophyta)
Клас:Сфагнопсиди (Sphagnopsida)
Порядок:Сфагнові (Sphagnales)
Родина:Сфагнові (Sphagnaceae)
Рід:Сфагнум (Sphagnum)
Вид:Сфагнум оманливий
Біноміальна назва
Sphagnum fallax
H.Klinggr., 1881
Посилання
Вікісховище:Sphagnum fallax
Віківиди:Sphagnum fallax
EOL:926625
ITIS:548199
NCBI:53036
The Plant List:tro-35167246

Сфагн оманливий (Sphagnum fallax Klinggr.) — вид мохів з родини сфагнових. Він є одним з мохів, які посідають провідне місце в торфоутворенні[1].

Опис

Рослина м'яка, досить ніжна. На поверхні боліт сфагн оманливий утворює жовто-зелені або буро-зелені пухкі дернини. Якщо висушити сфагн, він набуде білого кольору. Стебло сфагну оманливого добре розгалужене, не містить ризоїдів (несправжніх коренів), у верхній частині має вигляд головки, густо облиснене. Листки головного стебла дуже дрібні — до 3(4) міліметрів у довжину. Також листки тоненькі, яйцеподібні або трикутні, із загостреною верхівкою. Листки бічних гілочок ланцетні, по краях хвилясті, поступово звужені в дрібнозубчасту верхівку. Спорогони розвиваються на верхівках бічних пагонів. Коробочка маленька, бура.

Поширення

Сфагн росте в заболочених соснових, рідше мішаних лісах, на лісових болотах. Звичайно на Поліссі і в північному Лісостепу. Один з найбільш поширених торфових мохів.

Гігроскопічність

У цього виду, як і у всіх сфагнів, виявлена гігроскопічність — властивість поглинати вологу з зовнішнього середовища. Це відбувається тому, що у сфагнів є два види клітин — живі та мертві. Мертві клітини, які складають більшість, всередині мають порожнину, яка заповнена повітрям. Живі клітини витягнутої форми, вони оточують групи мертвих клітин. Саме в них протікає процес фотосинтезу. Коли висушений сфагн помістити у воду, він зможе увібрати в 30 разів більше вологи, ніж маса власного тіла. Це відбувається тому, що вода заповнює порожнини всередині мертвих клітин. Саме це явище називають гігроскопічністю.

Примітки

  1. ↑ Єлін Ю. Я., Грисюк М. М. Рослини луків і боліт. — К.: Рад. шк., — 1991. — С. 176


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).