Сліпак буковинський
| ?Сліпак буковинський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Підклас: | Звірі (Theria) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Надряд: | Euarchontoglires |
| Ряд: | Гризуни (Rodentia) |
| Підряд: | Мишовиді (Murimorpha) |
| Надродина: | Мишуваті (Muroidea) |
| Родина: | Сліпакові (Spalacidae) |
| Підродина: | Spalacinae |
| Рід: | Сліпак (Spalax) |
| Вид: | Сліпак буковинський |
| Біноміальна назва | |
| Spalax graecus Nehring, 1898 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Spalax graecus |
 Віківиди: | Spalax graecus |
 EOL: | 1179800 |
 ITIS: | 633022 |
 МСОП: | 20431 |
 NCBI: | 1026957 |
Сліпак буковинський (Spalax graecus) — вид роду сліпак (Spalax) родини сліпакові (Spalacidae). Поширення: Україна, Румунія, Молдова[1]. Раритетний вид, занесений до Червоної книги України та ряду інших природоохоронних документів.
Історія таксономії
Раніше вид часто плутали з іншими видами сліпаків, і у працях до 1960-65 років його звичайно не відрізняли він інших видів. Через це у більшості праць першої половини і середини XX ст. вид позначали назвами інших видів сліпаків: сліпака «звичайного» (Spalax microphthalmus), сліпака подільського (Spalax podolicus) (= zemni) і навіть сліпця понтичного (Nannospalax leucodon).
Опис і поширення
Трохи менший за сліпака подільського (Spalax zemni), а забарвлення хутра темніше. Довжина голови й тулуба становить від 217 до 280 мм, а вага від 415 до 700 г. Хвоста немає. Волосяний покрив м'який і довгий, зверху має жовто-коричневе забарвлення, а знизу сіре або сіро-коричневе. 2n=62.
Зустрічаються у південно-західній Україні. Живуть на схилах гір, іноді на сіножатях і посівах багаторічних трав.
Охорона
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається загрозливим. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «вразливий вид». У ряді регіонів спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому сліпак буковинський занесений до Європейського Червоного списку (охоронна категорія: вразливий вид), Резолюції 6 Бернської конвенції, для яких Україна створює Смарагдову мережу, а також до Додатку ІІ цієї ж конвенції (охоронна категорія: види фауни, що підлягають особливій охороні).[2][3]
Вид занесений до всіх видань Червоної книги України (1980, 1994, 2009, 2021) (охоронна категорія: «недостатньо відомий вид»). Місцеве населення вважає вид безумовно шкідливим. Попри це, вид є обмежено поширеним і вже за цим критерієм заслуговує на охорону.
Примітки
- ↑ Spalax graecus. Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 18.01.2022.
- ↑ Сліпак буковинський у Червоному списку МСОП
- ↑ Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 27). — ISBN 978-966-7830-13-5
Джерела
- Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2009. — Вип. 26. — С. 13-26.
- Янголенко Е. И. Экология слепышей рода Spalax и их хозяйственное значение на Буковине: Автореф. дис. … канд. биол. наук. — Львов, 1965. — 20 с.
- Mehely L. Species Generis Spalax. — Budapest, 1909. — 334 p.
- Фото тварини
- Сліпак буковинський в Червоній книзі України
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).