Довгоносик кукурудзяний
| ?Довгоносик кукурудзяний | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Підродина: | Трубконосики (Dryophthorinae) |
| Рід: | Sitophilus |
| Вид: | Довгоносик кукурудзяний |
| Біноміальна назва | |
| Sitophilus zeamais (Motschulsky), 1855 | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sitophilus zeamais |
 EOL: | 696311 |
 ITIS: | 619050 |
 NCBI: | 7047 |
Довгоносик кукурудзяний (Sitophilus zeamais) — вид жуків з підродини трубконосиків родини довгоносиків (Curculionidae). Є основним шкідником кукурудзи. Цей вид пошкоджує як і польовий врожай, так і зерно на зберіганні. Крім кукурудзи, жук пошкоджує пшеницю, рис, сорго, овес, ячмінь, жито, гречку, горох та насіння бавовни. Також, крім зерна, псує у супутні продукти: крупи, макарони, каші тощо.
Поширення
Довгоносик кукурудзяний трапляється у теплих вологих регіонах світу, особливо в місцях вирощування кукурудзи, включаючи Південну Америку (Аргентина, Бразилія), США, Субсахарську Африку, Південну Європу, Туреччину, Сирію, Південно-Східну Азію. Він також широко розповсюджений у сільськогосподарських районах півночі Австралії. Цей вид також трапляється у великих вантажних портах, де зберігається зерно. В Україні поширений на території всієї країни, але найбільше у Південно-Західних регіонах.
Опис
Тіло завдовжки 2,5-5,0 мм. Верх тіла бурувато-сірого кольору зі світлими плямами біля основи надкрил. Червонувато-коричневі плями на надкрилах різко обмежені, яскравіші, ніж у схожого довгоносика рисового; плями в передній частині надкрила зазвичай витягнуті до плечових горбиків. Передньоспинка вужча від надкрил, має округлі боки і пряму основу, пунктирована круглими густо розташованими точками, окремі точки різко втиснуті, з сильним блиском; проміжки між ними вузькі.
Спосіб життя
Довгоносик виходить із зимівлі ранньою весною. Самиці відкладають яйця біля кормових рослин в землю на глибину 1-2 мм. Довжина личинки становить 10-13 мм. Личинка трохи зігнута, має циліндричну форму, покрита невеликими волосинками. Вона заривається у ґрунт на глибину 20-60 см для пошуку їжі, поїдаючи кореневі системи рослин. Розвиток триває 60-75 днів. Далі відбувається заляльковування личинки. Жуки нового покоління з'являються наприкінці серпня — початку вересня.
Посилання
- Images
- USDA study on temperature management of the maize weevil
- USDA study on contest behaviour of maize weevil larvae when competing within seeds [Архівовано 4 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- African Journal of Biotechnology: Laboratory evaluation of four medicinal plants as protectants against the maize weevil [Архівовано 11 серпня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).