Пораке гаїтянський
| ?Пораке гаїтянський | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) |
| Родина: | Дрімлюгові (Caprimulgidae) |
| Рід: | Острівний пораке (Siphonorhis) |
| Вид: | Пораке гаїтянський |
| Біноміальна назва | |
| Siphonorhis brewsteri (Chapman, 1917) | |
Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
| Siphonorhis brewsteri | |
| Siphonorhis brewsteri | |
| 555546 | |
| 22689751 | |
| 723279 | |
| Fossilworks: | 372039 |
Пора́ке гаїтянський[2] (Siphonorhis brewsteri) — вид дрімлюгоподібних птахів родини дрімлюгових (Caprimulgidae). Мешкає на Карибах. Вид названий на честь американського орнітолога Вільяма Брюстера[3].
Опис
Довжина птаха становить 17-21,5 см. Верхня частина тіла сірувато-коричнева, поцяткована чорними смужками, на крилах білі плямки. На задній частині шиї широкий охристий "комір". Груди темно-коричневі, поцятковані білими плямками, живіт білий, поцяткований коричневими смужками. Стернові пера (за винятком центральних) у самців на кінці білі, у самиць охристі. Представники підвиду S. b. gonavensis мають дещо менші розміри і блідіше забарвлення, ніж представники номінативного підвиду.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
Поширення і екологія
Гаїтянські пораке мешкають в Домініканській Республіці і Гаїті. Вони живуть в сухих чагарникових заростях та в сухих широколистяних, соснових і мішаних сухих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Ведуть присмерковий і нічний спосіб життя. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Відкладають яйця просто на голу землю. В кладці 2 яйця.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція гаїтянських пораке становить від 6 до 15 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища і хижацтво з боку інтродукованих мангустів і щурів.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Siphonorhis brewsteri.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 78. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nightjars, Oilbird, potoos, frogmouths. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 01 травня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).