YaChudo

Silene otites

Переглядів: 0. Оновлено 27.10.2026.

?Silene otites

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Рослини (Plantae)
—Судинні (Tracheophyta)
—Покритонасінні (Angiosperms)
—Евдикоти (Eudicots)
—суперастериди
Порядок:Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Триба:Sileneae
Рід:Смілка (Silene)
Вид:S. otites
Біноміальна назва
Silene otites
(L.) Wibel, 1799
Посилання
Вікісховище:Silene otites
Віківиди:Silene otites
EOL:2903921
IPNI:157978-1
NCBI:42039

Silene otites — вид рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae); поширений у Європі від Іспанії до Молдови й Естонії, й у Західній Азії.

Опис

Дворічна або багаторічна зазвичай дводомна рослина з видимими не залозистими волосками. Стебло злегка дерев'янисте, випростане, 20–80 см, просте або гіллясте, липке вгорі. Нижнє листя зближуються в розетці, лопатоподібне, яйцеподібне або обернено-ланцетоподібне; стеблове листя обернено-ланцетоподібне. Квітки розміщені в складних волотях. Жіночі квіти без явних зачаткових тичинок. Чашечка 3.5–6 мм, гола. Пелюстки зазвичай ± цілі, блідо-зеленуваті або жовтуваті. Коробочка яйцеподібна[1][2]. Насіння ниркоподібне, дрібне. 2n = 24[3].

Період цвітіння: травень — серпень[2].

Поширення

Поширений у Європі від Іспанії до Молдови й Естонії, й у Західній Азії; інтродукований до Сіньцзяну[4][5][6]. Населяє посушливі схили, та піщані місця[2].

В Україні (як Otites cuneifolius Raf.) вид росте в західній частині України (Тернопільська, Рівненська області)[7].

Джерела

  1. ↑ Türkiyebitkileri.com. Процитовано 28.05.2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  2. ↑ а б в Tela Botanica. Процитовано 28.05.2020. (фр.)
  3. ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  4. ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  5. ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  6. ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 28.05.2020. (англ.)
  7. ↑ Федорончук, М. М. Чекліст флори України. 5: родина Caryophyllaceae s. l. (incl. Illecebraceae) (Caryophyllales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. — 2023. — Вип. 19. — № 1. — С. 5–57. — DOI:10.32999/ksu1990-553X/2023-19-1-1.



Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).