Акалат сіробровий
| ?Акалат сіробровий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Близький до загрозливого (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Мухоловкові (Muscicapidae) |
| Рід: | Акалат (Sheppardia) |
| Вид: | Акалат сіробровий |
| Біноміальна назва | |
| Sheppardia gunningi Haagner, 1909 | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sheppardia gunningi |
 Віківиди: | Sheppardia gunningi |
 ITIS: | 562987 |
 МСОП: | 22709650 |
 NCBI: | 74355 |
Акала́т сіробровий[2] (Sheppardia gunningi) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Мешкає в Східній Африці. Вид названий на честь голландського зоолога Яна Віллема Будевейна Ганнінга[3].
Опис
Довжина птаха становить 11-12 см. Верхня частина тіла коричнева, покривні пера крил мають синюватий відтінок. Перед очима невеликі сірі плями. Горло і груди оранжеві, живіт і боки білуваті.
Підвиди
Виділяють чотири підвиди:[4]
- S. g. sokokensis (Van Someren, 1921) — прибережні райони на південному сході Кенії і на північному сході Танзанії;
- S. g. alticola Fjeldså, Roy & Kiure, 2000 — східна Танзанія (гори Нгуу);
- S. g. bensoni Kinnear, 1938 — північний захід Малаві;
- S. g. gunningi Haagner, 1909 — центральний Мозамбік.
Поширення і екологія
Сіроброві акалати мешкають в Кенії, Танзанії, Малаві і Мозамбіку. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, в рідколіссях та у вторинних заростях, на висоті до 1750 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами, а також ягодами і насінням.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція сіробрових акалатів становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sheppardia gunningi: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 181. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 серпня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).