Пісняр горихвістковий
| ?Пісняр горихвістковий | |
|---|---|
 Самець | |
 Самиця | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Підряд: | Співочі птахи (Passeri) |
| Родина: | Піснярові (Parulidae) |
| Рід: | Пісняр (Setophaga) |
| Вид: | Пісняр горихвістковий |
| Біноміальна назва | |
| Setophaga ruticilla (Linnaeus, 1758) | |
 Ареал пісняра горихвісткового Ареал гніздування Мігрує на зиму | |
| Синоніми | |
| |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Setophaga ruticilla |
 EOL: | 45511092 |
 ITIS: | 178979 |
 МСОП: | 22721762 |
 NCBI: | 182949 |
Пісняр горихвістковий[2] (Setophaga ruticilla) — птах, представник родини піснярових, або американських славок — невеликих барвистих співочих птахів Нового світу.
Систематика
Вперше описаний Карлом Ліннеєм у 1758 в десятому виданні його відомої «Системи природи» як Motacilla ruticilla[3].
Будова
Довжина тіла 11–13,5 см. Верх, горло і груди у самців чорні, низ живота білий. На крилах, по боках і по краях хвоста — широкі жовтогарячі плями. Самиці зазвичай світліші, з сірою головою, білим низом і жовтими плямами на тулубі, крилах і хвості. Тон верху коричнево-оливковий. Молоді самці у перше літо подібні кольором до самиць, лиш мають невеликі чорні плямки на тулубі, крилах та голові і бічна пляма на тулубі більш помаранчева.
Поширення і екологія
Поширені у помірній кліматичній зоні північноамериканського континенту більше на сході і півночі і трохи менше на заході Сполучених Штатів та більшій частині Канади крім північних районів. На зиму мігрує до Центральної і північної частини Південної Америки. Бували спорадичні випадки зальоту до Європи.
Звичайно можна побачити у середньому та нижньому ярусах листяних лісів, на узліссях і у ніпіввідкритих ландшафтах, за винятком сільгоспугідь. Мігруючи, появляється в парках і садках передмість. Як і інші піснярові, живляться в основному гусінню та комахами, — або збираючи їх з листя, або ловлячи на льоту. Доволі активний птах, часто розпускає і складає хвоста, демонструючи помаранчеві плями.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Setophaga ruticilla: інформація на сайті МСОП (версія 2019.3) (англ.) 15 березня 2020
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Linnaeus, Carolus (1758). Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata (Latin) . Holmiae. (Laurentii Salvii). с. 186.
M. grisea, gula pectoreque fulvis.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).