Колібрі-ельф гватемальський
| ?Колібрі-ельф гватемальський | |
|---|---|
 Самець гватемальського колібрі-ельфа | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Mellisugini |
| Рід: | Колібрі-крихітка (Selasphorus) |
| Вид: | Колібрі-ельф гватемальський |
| Біноміальна назва | |
| Selasphorus ellioti (Ridgway, 1878) | |
 Ареал виду | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Atthis ellioti Ridgway, 1878 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Selasphorus ellioti |
 Віківиди: | Selasphorus ellioti |
 ITIS: | 555312 |
Колі́брі-ельф гватемальський[2] (Selasphorus ellioti) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці. Вид названий на честь американського орнітолога Даніеля Жиро Елліота[3].
Опис
Довжина птаха становить 6,5-7,6 см, вага 2-2,6 г. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла зелена, за очима невеликі білі плямки. На горлі широкий райдужний рожево-фіолетовий "комір", пера з його країв виступають за межі горла. Боки коричнево-зелені. решта нижньої частини тіла білувата. Центральні стернові пера зелені, біля основи рудуваті, решта стернових пер руді з широкою чорною смугою на кінці, крайні стернові пера мають білі кінчики. Дзьоб короткий, прямий, чорнуватий.
У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців. Підборіддя і горло у них білі, сильно поцятковані темними блискучими плямками. Верхня частина грудей біла, центр живота білуватий, боки і гузка коричневі. Хвіст більш чорний і менш рудий, ніж у самців, кінчики крайніх стернових пер скоріше коричнюваті, ніж білі. Забарвлення молодих птахів є подібне до забарвлення самиць, однак у молодих самців на горлі є блискучі рожеві плямки.
Представники підвиду S. e. selasphoroides є меншими, ніж представники номінативного підвиду. У самців цього підвиду горло позбавлене синього або фіолетового відблиску і навіть виглядає зеленим від деякими кутами. Нижня частина тіла у них скоріше охриста, ніж біла, кінчики крайніх стернових пер охристі. У самиць цього підвиду горло менш плямисте, боки і гузка охристі, кінчики центральних стернових пер темні, а крайніх — охристі.
Підвиди
Виділяють два підвиди:[4]
- S. e. ellioti (Ridgway, 1878) — гори на півдні Мексики (Чіапас і в Гватемалі);
- S. e. selasphoroides (Griscom, 1932) — гори в Сальвадорі і Гондурасі.
Поширення і екологія
Гватемальські колібрі-ельфи мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі і Гондурасі. Вони живуть у вологих сосново-дубових лісах і вічнозелених тропічних лісах, на узліссях і галявинах та в прилеглих чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1500 до 3500 м над рівнем моря.
Гватемальські колібрі-ельфи живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема Erythrina, Opuntia, Salvia, Cuphea jorullensis, Penstemon perfoliatus, Penstemon gentianoides, Tigridia orthantha, а також дрібними безхребетними. Птахи шукають нектар в нижньому і середньому ярусах лісу, під час живлення вони зависають в повітрі над квітками. Сезон розмноження триває з серпня по лютий. В кладці 2 яйця.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Selasphorus ellioti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 145. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).