YaChudo

Каліопа (птах)

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

?Каліопа
Самець каліопи
Самець каліопи
Самиця каліопи з пташенятами
Самиця каліопи з пташенятами
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:Колібрині (Trochilinae)
Триба:Mellisugini
Рід:Колібрі-крихітка (Selasphorus)
Вид:Каліопа
Біноміальна назва
Selasphorus calliope
(Gould, 1847)
Ареал виду     гніздування      зимування
Ареал виду     гніздування      зимування
Синоніми
Trochilus Calliope Gould, 1847
Stellula calliope (Gould, 1847)
Посилання
Вікісховище:Selasphorus calliope
Віківиди:Selasphorus calliope
EOL:45509663
ITIS:1149434
МСОП:22688232
NCBI:472914

Каліо́па[2] (Selasphorus calliope) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Мешкає в Канаді, США і Мексиці[4]. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Каліопа (Stellula), однак за результатами молекулярно-філогенетичних досліджень він був переведений до роду Колібрі-крихітка (Selasphorus)[5].

Опис

Самець каліопи
Самець каліопи
Самиця каліопи

Каліопи є найменшими птахами, що мешкають в США і Канаді. Їх довжина становить 7-10 см, розмах крил 11 см, вага 2-3 г[6][7]. Тім'я і верхня частина тіла у них зелені, блискучі, нижня частина тіла біла. У самців на горлі є блискучі винно-червоні смуги, боки у них зелені, хвіст короткий, темний. Дзьоб довгий, прямий, чорний. У самиць і молодих птахів боки мають рожевуватий відтінок, на горлі у них темні смуги. Хвіст темний, стернові пера мають білі кінчики.

Поширення і екологія

Каліопи гніздяться на заході Північної Америки, від південної Британської Колумбії і південної Альберти до Колорадо, південної Каліфорнії і крайньої півночі Баха-Каліфорнії. Вони живуть у відкритих гірських лісах, на високогірних луках та у вербових і вільхових гаях. На міграції вони також зустрічаються в чагарникових заростях чапаралю, в напівпустелях і пустелях.

Каліопи — це перелітні птахи, що покидають свої місця гніздування раніше за інших птахів (хоч і не так рано, як вогнисті колібрі-крихітки), щоб насолодитися нектаром польових квітів пізнім літом в горах на заході Північної Америки. Вони мігрують поодинці, восени рухаються на південь через Аризону, Нью-Мексико і північну Мексику, вздовж Скелястих гір і далі на захід, а навесні вздовж тихоокеанського узбережжя, причому загальна протяжність міграції при цьому становить 4500-5500 км.

В Скелястих горах у Вашингтоні і Орегоні каліопи зустрічаються на висоті від 180 м над рівнем моря до верхньої межі лісу на висоті 3400 м над рівнем моря. В Монтані мінімальна висота, на якій гніздяться каліопи, становить 1200 м над рівнем моря.

Поведінка

Каліопи живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, використовуючи свій довгий, трубкоподібний язик, а також п'ють сік дерев, використовуюючи отвори, зроблені дятлами-смоктунами, ловлять дрібних комах і павуків в польоті і відвідують годівниці для колібрі. Вони віддають перевагу нектару рослин з родів Castilleja, Penstemon, Aquilegia і Ipomopsis, а також Pedicularis groenlandica. Каліопи є важливими запилювачами деяких видів рослин.

Самці каліоп прибувають до місць гніздування раніше за самиць, з середини квітня до початку травня. Вони агресивно захищають гніздові території і паруються з багатьма самицями. Самці не беруть участь у догляді за потомством і часто покидають гніздову територію ще до початку вилуплення пташенят. Самиці будують відкриті, чашоподібні гнізда, які розміщуються на хвойному дереві під нависаючою гілкою, іноді на яблуні або вільсі. Гнізда часто є схожими на соснову шишку і можуть використовуються повторно протягом кількох років. Два яйця відкладаються в період з кінця травня до початку липня. Інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Selasphorus calliope: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
  4. ↑ Calliope Hummingbird. National Audubon Society Birds. 13 листопада 2014. Процитовано 31 травня 2015.
  5. ↑ McGuire, J.A.; Witt, C.C.; Remsen Jr., J.V.; Dudley, R.; Altshuler, D.L. (2009). A higher-level taxonomy for hummingbirds. Journal of Ornithology. 150: 155—165. doi:10.1007/s10336-008-0330-x. S2CID 1918245.
  6. ↑ Calliope Hummingbird, Life History, All About Birds – Cornell Lab of Ornithology. Allaboutbirds.org. Retrieved on 2012-08-22.
  7. ↑ Calliope hummingbird Info. Imnh.isu.edu. Retrieved on 2012-08-22.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).