Колібрі-крихітка вогнистогорлий
| ?Колібрі-крихітка вогнистогорлий | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Серпокрильцеподібні (Apodiformes) |
| Родина: | Колібрієві (Trochilidae) |
| Підродина: | Колібрині (Trochilinae) |
| Триба: | Mellisugini |
| Рід: | Колібрі-крихітка (Selasphorus) |
| Вид: | Колібрі-крихітка вогнистогорлий |
| Біноміальна назва | |
| Selasphorus ardens Salvin, 1870 | |
Ареал виду | |
| Посилання | |
| Selasphorus ardens | |
| Selasphorus ardens | |
| 555324 | |
| 22688308 | |
| 1507485 | |
Колі́брі-кри́хітка вогнистогорлий[2] (Selasphorus ardens) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Панами.
Опис
Довжина становить 7 см. У самців верхня частина тіла бронзово-зелена, стернові пера чорні з рудими краями. На горлі блискуча рожево-червона пляма, окаймлена знизу білою смугою. Центральна частина грудей і живота білі, решта нижньої частини тіла охристі або коричнюваті, поцятковані блискучими зеленими плямками, нижні покривні пера хвоста охристо-білі. Дзьоб короткий, прямий, чорний.
У самиць верхня частина тіла також бронзово-зелені, центральні стернові пера у них зелені. Решта стернових пер біля основи руді, на кінці у них чорна смуга, кінчики у них охристі. Горло блідо-охристе, поцятковане сіруватими плямками, решта нижньої частини тіла така ж, як у самців. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак пера на голові у них мають руді краї, а хвіст у них більш зелений[4].
Поширення і екологія
Вогнистогорлі колібрі-крихітки є ендеміками комарки Нґобе-Буґле і провінції Верагуас на заході центральної Панами. Історично вони були широко поширені в горах Серранія-де-Табасара, однак з початку XX століття вони відомі лише з гір Серро-Колорадо і Серро-Флорес в Нґобе-Буґле і з гори Серро-Туте в окрузі Санта-Фе у Верагуасі. Існують також непідтвердженні свідчення про спостереження птахів на півострові Асуеро. Вогнистогорлі колібрі-крихітки живуть в чагарникових заростях на узліссях вологих гірських тропічних лісів та на порослих чагарниками галявинах, на висоті від 750 до 1800 м над рівнем моря. Вони живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, а також дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція вогнистогорлих колібрі-крихіток становить від 2 до 12 тисяч дорослих птахів, ймовірно. ближно до нижчої межі діапазону оцінок. Це рідкісний вид птахів, якому загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Selasphorus ardens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 30 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 жовтня 2022.
- ↑ John Gould: A monograph of the Trochilidae, or family of humming-birds. 1887, ss. Plate 31 [tekst].
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).