YaChudo

Бертольд Карл Зєман

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Бертольд Карл Зєман
нім. Berthold Carl Seemann
Народився25 лютого 1825[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ганновер, Ганноверське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер10 жовтня 1871[2] (46 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нікарагуа Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ганноверське королівство
 Прусське королівство
 Німеччина
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, мандрівник-дослідник, письменник, ботанічний колектор, збирач зразків для наукових колекцій Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське Ліннеївське товариство
Леопольдина
 Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоGottfried Wilhelm Seemannd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиCaroline Seemannd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриWilhelm Eduard Gottfried Seemannd Редагувати інформацію у Вікіданих

Бертольд Карл Зєман (нім. Berthold Carl Seemann, 1825–1871) — німецький ботанік. Він багато подорожував, збирав і описував рослини Тихого океану та Південної Америки. Разом зі своїм братом він заснував німецький ботанічний періодичний журнал Bonplandia у 1853 році та редагував його протягом десяти років, перш ніж він став журналом «Journal of Botany». Рід Seemannaralia з родини аралієвих названо на його честь.

Біографія

Зєман народився в Ганновері та здобув освіту в Лікеї в Ганновері, де колись директором був Георг Фрідріх Гротефенд. Син Гротефенда був учителем, який познайомив Зємана з ботанікою. У 1844 році Зєман вирушив до Сполученого Королівства, щоб вивчати садівництво та ботаніку в Королівському ботанічному саду К'ю під керівництвом Джона Сміта. За рекомендацією сера В. Дж. Гукера, він був призначений натуралістом у подорож дослідження західного узбережжя Америки та Тихого океану Генрі Келлеттом на кораблі HMS Herald (1847–1851) разом з натуралістами Томасом Едмондстоном та Джоном Гудріджем. Експедиція повернулася через Гаваї, Гонконг та Ост-Індію, завітавши до мису в березні 1851 року. Тут він зустрівся зі своїм старим знайомим Зейхером, і разом з Бауром та Юріцем вони піднялися на Столову гору 13 березня 1851 року, оскільки Еклон захворів і не міг супроводжувати їх. 16 березня Зейхер познайомив його з Боуї у Вінберзі. Він покинув мис 27 березня і повернувся до Англії 6 червня 1851 року. Ботанічні результати подорожі були опубліковані під назвою «Botany of the Voyage of HMS Herald» , і в 1853 році Геттінгенський університет присудив йому ступінь доктора філософії[3][4].

У 1859 році він вирушив на Фіджі. На основі своїх подорожей він написав працю «Viti: An Account of a Government Mission to the Vitian or Fijian Islands in the Years 1860-1» та ботанічний каталог флори островів під назвою «Flora Vitiensis: a description of the plants of the Viti or Fiji Islands with an account of their history and properties»[5]. Ця робота була опублікована в 10 частинах між 1865 і 1873 роками. У цій роботі Сіман назвав і описав 204 з 297 ідентифікованих на даний момент видів рослин[6]. Вона стала основою для «Flora Vitiensis Nova», яку публікував Альберт К. Сміт з 1979 по 1991 рік. У 1860-х роках він відвідав Південну Америку, подорожуючи Венесуелою в 1864 році від імені голландської фірми та Нікарагуа з 1866 по 1867 рік. Він керував цукровим господарством у Панамі, а потім золотою шахтою Джавалі в Нікарагуа, де зрештою помер від малярії.

Він заснував і редагував журнал «Bonplandia» з 1853 по 1862 рік, а також «Journal of Botany, British and Foreign» з 1863 по 1871 рік[7]. Його брат, ботанік Вільгельм Зєман, був співредактором «Bonplandia».

Зєман став спеціалістом з родини, яка зараз називається Araliaceae, завдяки своїй серії статей «Перегляд природного порядку Hederaceae». Вони публікувалися в журналі «Journal of Botany, British and Foreign» з 1864 по 1868 рік[8]. У 1868 році Зєман опублікував книгу під такою ж назвою[9]. Вона містила деякі оригінальні матеріали, а також передруки статей.

Зразки, зібрані Зєманом, зберігаються в багатьох установах по всьому світу, включаючи Музей природної історії в Лондоні та Національний гербарій Вікторії, Королівський ботанічний сад Вікторії[10].

Рід рослин Seemannia Regel. (Gesneriaceae), Seemannantha Alef. та Seemannaralia R.Viguier (Araliaceae) було названо на його честь. Окрім ботаніки, він складав музику та написав три німецькі п'єси. Він був членом Ліннеївського товариства та Королівського географічного товариства.

Примітки

  1. ↑ IPNI,  Seem.
  2. ↑ а б Biographical Database of Southern African Science — 2002.
  3. ↑ Trimen, H. (1872). Obituary. The Journal of Botany. 10: 1—7.
  4. ↑ Hemsley, W. Botting (1904). In memoriam, Berthold Seemann. Journal of the Kew Guild. 1 (3): 31—32.
  5. ↑ Lehnebach, Carlos A.; Regnault, Claire; Rice, Rebecca; Awa, Isaac Te; Yates, Rachel A. (1 листопада 2023). Flora: Celebrating our Botanical World (English) . Te Papa Press. с. 88—89. ISBN 978-1-9911509-1-2.
  6. ↑ Flora Vitiensis. Auckland Museum. 2020. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 22.05.2021.
  7. ↑ Berthold Seemann (obituary). Journal of Botany, British and Foreign: 1—7. 1872.
  8. ↑ Berthold Carl Seeman. 1864 - 1868. "Revision of the natural order Hederaceae". Journal of Botany, British and Foreign vol. 2(1864):235-250, 289-309 – vol. 3(1865):73-81, 173-181, 265-276, 361-363 – vol. 4(1866):352-353 – vol. 5(1867):236-239, 285-286 – vol. 6(1868):129-142. (see External links below).
  9. ↑ Berthold Carl Seemann. 1868. Revision of the Natural Order Hederaceae: Being a Reprint, with Numerous Additions and Corrections, of a Series of Papers Published in the "Journal of Botany" British and Foreign. Original publisher: Reeve and Company. Reprint: Book on Demand Pod. ISBN 978-5-87797-032-8
  10. ↑ Specimens deposited at. Bionomia. Архів оригіналу за 7 травня 2025. Процитовано 15.11.2024.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).